"Звірства, вандалізм і жахливі злочини відбувалися тієї ночі. Погромники викурювали грецьку меншину, руйнували християнські кладовища, викопували і розкидали останки померлих, ґвалтували жінок, а чоловікам робили обрізання", – писав турецький публіцист Зейнеп Караташ про погроми у Стамбулі 6 вересня 1955-го.
Між греками і турками триває боротьба за острів Кіпр. Того дня по радіо й телебаченню передають новину: "Греки обстріляли турецьке консульство в Салоніках. Заклали бомбу в будинку, де народився духовний лідер Мустафа Кемаль Ататюрк".
У Стамбулі – понад 50 тисяч греків. Більшість заможні, володіють фабриками й магазинами. Турецькі націоналісти добиваються для них податків і заборон на деякі види діяльності.
"Якщо греки наважилися торкнутися наших братів, то в Стамбулі є маса греків, яким помстимося", – говорять про теракт у Салоніках турки. До вечора з околиць з'їжджаються півтисячі робітників. Квитки їм оплачують профспілки, видають добові.
Будівлі греків та інших православних позначають хрестиками. Вантажівки заповнюють лопатами, ломами, бензином. До греків доходять чутки про погроми. Але більшість лишаються вдома і захищаються.
"Я був занадто молодий, аби зрозуміти, що сталося. Сусіди-греки були найкращі друзі, – пригадує Мехмет Алі Біранд. – Запитали батьків, чи можемо дати їм притулок у домі, якщо на них нападуть. Вижили завдяки нам. Тиждень годували. Їхню перукарню і дім зруйнували вщент".
О 17:00 на площу Таксім у центрі Стамбула виходять демонстранти з плакатами: "Смерть нетуркам", "Виріжемо грецьких зрадників", "Геть у Європу" та "Вперед до Афін і Салоніків". Мафіозі кричать: "Спочатку ваше майно. Потім ваше життя". Поліція і війська НАТО не втручаються.
Із темрявою починаються погроми. Турки нищать грецькі магазини на головних вулицях, топчуть товари. Палять будинки. Власників витягують на вулиці та змушують клястися, що вони залишать Туреччину.
"Церкву греків розбили. Священника потягли з ліжка за волосся. Відірвали бороду, – писав журналіст Ноель Барбер із лондонського видання Daily Mail. – Ще одного спалили живцем у храмі. 75-річного духівника роздягнули догола, прив'язали до машини і потягли. Він збожеволів".
За ніч спалюють і пошкоджують 4214 будинків, 1004 підприємства, 73 церкви, 26 шкіл, два монастирі та синагогу. Гинуть 16 греків і один вірменин. Шість неопізнаних тіл знаходять на згарищах. 30 людей поранено. Понад дві тисячі жінок зґвалтовано.
"Грецьких чоловіків, яких ловили на вулицях націоналісти й мафіозі, обрізали кишеньковими ножиками, – згадував турецький письменник Азіз Несін. – Християнський священник-вірменин помер від крововтрати. Низку смертей не зафіксовано через хаос. Ніколи не дізнаємося про кількість загиблих".
Наступного дня в місті оголошують військовий стан. Арештовують понад п'ять тисяч учасників погромів. Міністр внутрішніх справ подає у відставку. Під тиском міжнародної спільноти Туреччина виплачує потерпілим 60 млн турецьких лір – майже $24 млн.
Розслідування у Салоніках доводить, що вибухівку заклав турецький студент з організації націоналістів.
1 вересня 1887-го американський винахідник 36-річний Еміль Берлінер отримав патент на грамофонну платівку з вінілу. Звук на неї записували за допомогою голки, прикріпленої до мембрани. Диск рухався, і вона лишала заглиблення залежно від звуків, які потрапляли на мембрану. Відтворювали теж голкою, з'єднаною з трубою.
Залишки лайнера Titanic виявила американсько-французька експедиція біля острова Ньюфаундленд неподалік берегів Північної Америки 2 вересня 1985 року. Із глибини 3750 м підняли артефакти й речі пасажирів. Корабель потонув після зіткнення з айсбергом 14 квітня 1912-го. Прямував із Великої Британії у США. Із 2200 пасажирів і членів екіпажу вижили близько 700.
3 вересня 2004-го російські військові штурмували школу №1 у місті Беслан у Північній Осетії. Її захопили терористи двома днями раніше. У заручники взяли 1100 людей. Переговори не дали результату. Спецназ використовував вогнемети, вертольоти, танки. Загинули 334 заручники і 31 бойовик.
346 підземних поштовхів силою у 8,3 бала сколихнули Японію 1 вересня 1923-го. Зруйнували Токіо і 10 міст. Їх охопили пожежі. Люди два дні гинули від задухи і чадного газу. Померла 91 тисяча осіб, постраждали майже 3,4 мільйона
"Хто проти тиранії – встаньте!" – крикнув філолог 28-річний В'ячеслав Чорновіл на прем'єрі стрічки 41-річного Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" у столичному кінотеатрі "Україна" 4 вересня 1965-го. Підтримав виступ літературного критика 34-річного Івана Дзюби про арешти інтелігенції і закликав висловити протест. Більшість у залі піднялася. Чорноволу за "політичне хуліганство" оголосили сувору комсомольську догану й вигнали з аспірантури Київського педагогічного інституту
8 
35413
Коментарі