"Вас кличе Німеччина! Українські чоловіки й жінки! Німеччина дає корисну й добре оплачувану роботу. Будете добре забезпечені й знайдете хороше житло. Про ваші родини дбатимуть весь час, доки працюватимете в Німеччині", – таке оголошення опублікував на першій шпальті київської газети "Нове українське слово" генеральний комісар округу Гельмут Квіцрау на початку січня 1942‑го.
Тривала Друга світова війна. Україну окупували війська Німеччини та її союзників. В армію пішла більшість німців – працівників сільського господарства та промисловості. Фюрер Адольф Гітлер наказав залучати на роботу людей з окупованих територій – остарбайтерів.
В оголошеннях обіцяли гідні умови й зарплату. Змучені голодом і розрухою українці пішли записуватися в добровольці. Перший ешелон із 1117 робітниками вирушив із Харкова до Кельна 18 січня 1942‑го. Ще 1,5 тис. виїхали з Києва за тиждень.
На території Німеччини до поїздів підходять представники фабрик і влади. Оглядають іноземців, запитують про спеціалізацію. Забирають на підприємства або у приватний сектор.
"Привели в лагер. Дали спецовки, на ноги – дерев'яні колодяшки, матраци з соломою. Повели в барак із нарами, де вміщалися 100 осіб. У шість утра будили, – згадував Петро Романка, якого 22‑річним вивезли на роботу в Німеччину із села Горбані Переяслав-Хмельницького району на Київщині. – Робили по 12 годин на фабриці "Пульс". Одяг видавали раз на рік – із розстріляних євреїв. Вранці і ввечері годували баландою, в обід – 150 грамів хліба і 20 грамів ковбаси".
Дали спецовки, на ноги – дерев'яні колодяшки
Робітники фабрик зі спецтаборів носять нашивку темно-блакитного й білого кольорів із написом ОST. Їм платять 30% заробітку німців. Більшу частину грошей витрачають на харчі й житло. За спробу втечі розстрілюють або відправляють у концтабір.
Третина робітників-українців працює на фермах або прислугою в сім'ях.
"У Берліні нас построїли. Приїхали хазяїни й порозбирали. Вділи в одяг із номером на спині. Мене привезли в село Тауертік. Господар був бургомістром цього села, мав великий будинок і господарство. Повезло, хоч важко працювала, та хазяї були до мене добрі, – згадувала Ольга Чорногор із села Велика Каратуль Переяславського району на Київщині. Потрапила в Німеччину 17‑річною. – Не били, не обзивали. Мала кімнату на другому поверсі".
Щомісяця з України вивозять 40 тис. людей. Навесні 1942‑го гітлерівці починають масові облави. У містах викрадають молодих людей на вулицях.
"Беруть дітей від 14 років і скоро братимуть від 9. Хлопців уже від 11 беруть. Матері їдуть із ними добровільно. Родини розбиваються, розгублюються", – пише в романі "Хрещатий яр" письменниця Докія Гуменна.
За статеві контакти з німцями чоловіків-остарбайтерів розстрілюють, жінок відправляють у концтабори. Поступово правила послаблюють. Наприкінці 1942‑го українцям дозволяють листуватися з рідними, наступного року – виходити за межі таборів. Наприкінці війни нашивки ОSТ змінюють значками-тризубами, збільшують норми харчування.
Упродовж Другої світової війни в Німеччину вивезли майже 2,4 млн українців. Після розгрому нацистів остарбайтерів розмістили в таборах у Західній Німеччині. Частина відмовилася повертатися в Радянський Союз через можливі політичні переслідування. До тих, хто повернувся, ставилися, як до зрадників, позбавляли права на громадянство, не давали роботи, забороняли навчатися.
"Я помираю несправедливо. Я не винен у злочинах, що мені приписують. Та пробачаю всім винуватцям моєї смерті", –
каже перед стратою в Парижі 21 січня 1789-го французький король 38-річний Людовік ХVІ. Його звинуватили в державній зраді й усунули від влади. Проголосили Французьку республіку. Монарху відрубали голову на гільйотині
2495 доларів – тепер $6297 – коштував перший у світі персональний комп'ютер Apple Macintosh. Продавали в американських магазинах техніки з 24 січня 1987-го. Назвали на честь сорту яблук Макінтош. Розробляти почали наприкінці 1970-х. Комп'ютер мав чорно-білий монітор, клавіатуру й мишу
17 січня 730-го під час ради сенаторів і вищого духовенства в Константинополі візантійський імператор Лев III Ісавр заявив про заборону релігійних зображень. Вважав, що поклоніння іконам рівнозначне поклонінню язичницьким ідолам. Наказав знищити велику кількість фресок і мозаїк. Наступного року Папа Григорій II відлучив Лева ІІІ Ісавра від церкви.
18 січня 1896-го німецький фізик 51-річний Вільям Рентген уперше продемонстрував публіці апарат, що виробляв випромінювання, яке просвічувало частини тіла. Прилад зробив переворот у медицині. Того ж року його почали виробляти масово. Рентгену дали Нобелівську премію з фізики.
22 січня 2008-го суд чеського міста Градец-Краловий визнав винним у вбивстві сімох пацієнтів місцевої лікарні медбрата 31-річного Петра Зеленку. Протягом 2006-го він колов 17 хворим у реанімації препарат гепарин, що розріджує кров. Це спричиняло сильну кровотечу, яка призводила до смертей. Після розслідування Зеленка зізнався у скоєному. Причину вчинку пояснити не зміг. Засудили до довічного ув'язнення.
8 
35413
Коментарі