На зустрічі були присутні Едуард Соколов та Сергій Мазенко. Це пацієнти, яким вперше в Україні пересадили серце. З ним вони живуть вже більше 10 років. Проте за такий період часу це дуже мала кількість людей, яких можна було врятувати.
"Нам не вистачає довіри суспільства у всьому тому, що робить держава. Має бути діалог, щоб усі люди розуміли за що ми боремось і для кого ми це робимо. Це стосується кожного. Не відомо чи завтра вам чи вашим рідних не знадобиться пересадка, - каже Ірина Сисоєнко, народний депутат, яка є ініціатором до змін у закон про трансплантацію. - Міфи про трансплантацію розпускають політики. Вони постійно впливають на систему охорони здоров'я. Їм ця тема політично невигідна. Тому нові зміни до законів не приймаються. Умови в Україні не змінються. Люди вимушені рятуватись за кордоном, віддаючи в їх бюджети мільйони гривень".
Зараз Україна знаходиться на останньому місці по пересадках органів. І не дивно. У нас немає не тільки донорів, а й системи, яка б кординувала роботу лікарів. Має бути створена система забору органів, розприділення їх по хворих та оновлені донорські реєстри.
"Проблема в Україні не тільки у відсутності закону. А й в тому, що ми не розмовляємо зі своїми рідними та друзями про пересадку органів. Щоб після смерті наші органи були передані людям, які з ними зможуть ще жити, - каже Уляна Супрун, виконувач обов'язків Міністра охорони здоров'я. - Ми повинні розуміти, що зміни залежать не від Верховної ради чи Міністерства охорони здоров'я, а від кожного з нас".
Читайте також: Вперше в Україні зробили пересадку механічного серця
Існує міф, що якщо приймуть цей закон органи лікарі будуть забирати навіть у здорових людей. Це неправда, трансплантація серця можлива лише після смерті головного мозку. Є чіткі критерії підбору донорів. Це група крові та по вазі пацієнта. Вона не має різнитися більше, ніж на 10-15% між 2 людьми. Трансплантологія це не наука про забір органів, а про порятунок хворих.
Коментарі