Півроку діє другий етап медреформи: як живеться лікарням

5

Шість місяців. Рівно стільки виповнилося з дня запровадження другого етапу медичної реформи. З 1 квітня українські лікарні не фінансуються з держбюджету. За медичні послуги їм сплачує Національна служба охорони здоров'я. Решту витрат міський бюджет та лікарня взяли на себе. На час пандемії коронавірусу інфекційним лікарням фінансування не змінили.

 

Окрім державних закладів, договір з НЗСУ можуть укладати й приватні медичні центри.

"На початку трансформації системи охорони здоров'я нам постійно говорили, що приватні медзаклади ніколи не погодяться стати частиною системи, не будуть укладати договори з Національною службою здоров'я України та надавати послуги пацієнтам безоплатно, отримуючи кошти напряму від НСЗУ за надану послугу. Попри брак віри — це стало реальністю. Від початку змін ще у 2018 році приватні заклади почали "заходити" до системи. І вперше в історії отримали можливість конкурувати за бюджетні кошти, надаючи послуги людям безоплатно", - розповіла Уляна Супрун, ексміністерка охорони здоров'я.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Інфаркт міокарда: МОЗ збільшує тариф на лікування

НСЗУ уклала договори з 548 приватними закладами та лікарями-ФОП, що надають первинну допомогу, це третина від загальної кількості усіх медзакладів "первинки".

 

"З 1 квітня все змінилося кардинально. До того ми отримували фінансування з бюджету країни. А тепер ніхто нас не фінансує, лише комунальні послуги оплачує місцева влада. Ми стали підприємством. Повинні заключати договори й заробляти самі. Основу цього заробітку зараз становить договір з НСЗУ", - каже Олександр Іванько, 44 роки, головний лікар Київської міської клінічної лікарня №1. Цей заклад уклав договір з Національною службою здоров'я України та отримує від неї кошти за надані медичні послуги.

У рамках діє Програма медичних гарантій – 27 пакетів безкоштовних медпослуг. На його реалізацію виділили 72 мільярди гривень. Надають безоплатну первинну, госпітальну, екстрену, спеціалізовану амбулаторну й паліативну допомогу та реабілітацію. Також діє повна або часткова оплата препаратів за програмою "Доступні ліки". Направлення на безкоштовну консультацію вузькопрофільного спеціаліста надає сімейний лікар.

"З приводу тарифу НЦЗУ — вони низькі. Наприклад, терапевтичний пацієнт — за нього дадуть 1500 грн. Сюди входить харчування, медикаменти, зарплата медичної сестри, лікаря, санітарки. Тобто входить багато чого, але витрати не покриваються. Лікування може тривати два дні, а може 10, і сума від цього не змінюється", - додає Іванько.

З липня діють нові тарифи на надання послуг з екстреної меддопомоги, на лікування гострого інфаркту та інсульту.

 

Зокрема, за надання послуг екстреної медичної допомоги сплачують 16393 грн. З квітня до 30 червня він становив 11661 грн.

На лікування інфаркту з липня виділяють 30108 грн (було 16001 грн), інсульту – 26947 грн (19332).

"Реформа необхідна. Але економічна ситуація не дозволяє повністю використовувати всі механізми для розвитку медицини. Для того, щоб такі підприємства, як ми розвивалися, в країні має бути стабільність. Люди повинні мати можливість за своїм статком оплачувати ті послуги, яких потребують. Зараз, ми не можемо розкрити цю реформу в тому значенні, в якому з самого початку вона створювалась, - розповідає Іванько.

У 2021 році передбачено збільшення фінансування програми медичних гарантій до 225 млрд грн, що складає 5% ВВП країни.

×