"Цей чоловік не міг вийти із дому 40 хвилин, - каже Марія Д'яконова, 29 років, із Центра практичної психології Альфа- Генезіс. - Перевіряв чи виключив праску. Доходив спускався по сходах, повертався — перевіряв плиту. Потім - чи закрив двері. На роботу, звичайно, він постійно запізнювався".
У її пацієнта був обсесивно-компульсивний, або нав'язливий розлад. Тривожний стан, при якому людина не може позбутися нав'язливих думок, які постійно штовхають її на ритуальні дії. Супроводжується страхом та безсонням.
"Розладом страждають люди, які бажають все контролювати, Коли стається щось несподіване, прорвало трубу чи хтось захворів, у них виникає сильний страх. Відчувають, що станеться щось погане, помруть вони, або їх родичі. Далі вони починають видумувати ритуальні дії. Думають: як поставити чайник носиком на північ — дитина буде здорова"
Люди з нав'язливим розладом дуже акуратні та дисципліновані. Тому часто досягають успіхів в кар'єрі. Це ідеальні дружини та хазяйки. Те, яку форму прийме розлад, залежить від історії життя. Якщо була релігійною — почне молитися, домогосподаркою — прибирати.
Коли хтось забув про праску, повернувся, перевірив і пішов на роботу — це ще не хвороба. Вона з'являється, коли людині це заважає жити. Форми бувають різні. Люди можуть по десять раз мити руки після вулиці. Буває нав'язливий страх у метро: впасти на рейки, чи когось штовхнути. У автомобілістів — наїхати і втекти.
Сам розлад не проходить. Якщо не лікувати, з роками стає тільки гірше. Психотерапевт застосовує гіпноз та корекцію поведінки. У важких випадках приписують психотропні препарати.




















Коментарі