Вікторії 14 років. Уперше її принесли до медичного центру "Біорегулятор" 10 років тому. Дитина не ходила, не розмовляла, природні потреби були нерегульовані, не могла контролювати свою увагу і виконувати прості рухи. Навіть із родичами була дуже агресивна. Перші ознаки затримки психічного і фізичного розвитку з"явилися на 9-му місяці. Після обстеження у невролога поставили діагноз — дитячий церебральний параліч.
За 10 років Віточка пройшла 14 курсів лікування. Після першого стала спокійніша, почала спати, з"явився контакт з близькими — почала тягнути до них ручки і всміхатися. Після другого курсу змогла довгий час стояти у ходунках, потім почала ходити сама. Зникли прояви агресивності. Зараз Вікторія самостійно ходить, багато і розбірливо говорить, добре співає, дуже любить бувати у православних храмах, особливо на службах у великі свята, коли там багато народу, може себе обслужити. Радісно зустрічається зі співробітниками медичного центру. Стала членом суспільства.
Маленькому Ігоркові не виповнилося і двох років, а батьки змучилися від безсонних ночей, неспокійних днів та відчаю з приводу стану дитини, яка різко відставала у розумовому і фізичному розвитку, не могла тримати голови, сидіти.
Перший сеанс пройшов під акомпанемент плачу, хоча мати тримала на руках дорогоцінний згорток у дитячому пневмоманжеті. Повторний сеанс відбувався у приємній тиші, проте на руках у мами. Після третього сеансу батьки радісно сповістили, що вперше сім"я спала всю ніч. Дитина добре відпочивала і не плакала. Після п"ятого хлопчик став набагато спокійніший, почав усміхатися медичним працівникам, охоче йшов до них на руки, добре став тримати голівку, робить спроби самостійно сідати. Лікування триває. І є надія, що дитина буде і ходити, і говорити.
10-річному Валерикові дуже не поталанило у житті. З трьох років він переніс кілька черепно-мозкових травм, які супроводжував струс мозку.
Спочатку лікували у стаціонарі. Після того у дитини сформувалися стійкі залишкові прояви травмування. Хлопчик швидко втомлювався за будь-якої фізичної чи розумової роботи. Його часто непокоїв головний біль, була погана пам"ять: вірші не запам"ятовував, починав писати на уроках речення і не міг закінчити його вчасно, разом з усім класом.
Протягом двох років Валерик регулярно кілька разів на рік проходив лікування на апараті "Біорегулятор-004М". Останні відвідини медичного центру мали профілактичний характер. Про головний біль зовсім забули. Хлопчик став швидкий, рухливий, усміхнений. Зникли погані оцінки в журналі, вірші вчить сам із задоволенням, а уроки фізкультури почали подобатися і не приносять неприємного відчуття фізичної неповноцінності.
2 
1
Коментарі