Від серцево-судинних хвороб щороку помирають 240 тис. українці. Виникають майже 50 тис. інфарктів і 100 тис. інсультів. Третина випадків — летальні.
У судинах утворюються атеросклеротичні бляшки, що перекривають кровообіг. Врятувати може коронарне стентування серця — розширення артерій за допомогою спеціального пристрою. Таку операцію провели 72-річному киянину у столичній клініці для дорослих Центру дитячої кардіології та кардіохірургії 13 травня. У пацієнта головна судина серця була закрита на 99%. Без стентування лікарі давали 50%, що матиме інфаркт у найближчий рік.
— У судину вводять стент, що розкриється і витіснить бляшку. Це відновлює нормальний кровообіг, — розповідає кардіолог Євген Марушко, 34 роки. — Пристрій вводять через судину на руці. За годину людина може ходити. Процедура триває від 15 хвилин до години, залежить від складності.
Таких проводимо по п'ять-шість на добу.
Хід операції контролюють за допомогою рентгену. Медики одягають спеціальний захист від опромінення — гумові халати й комірці. Костюми важать по 10–20 кг.
— Пацієнт залишається при тямі. Він нічого не відчуває, бо в судинах немає больових рецепторів. Лише коли роздувається стент, то на кілька секунд перекривається кровообіг і може бути дискомфорт за грудиною, — додає Марушко.
Стент за пів року покривається клітинами організму, тому ризиків відторгнення не виникає. Служить до 15 років.
Держава безкоштовно забезпечує стентування при гострому інфаркті міокарда. Планові операції — платні. Ціна залежить від складності, коливається в межах 30 тис. грн.
— Раніше інфаркти мали переважно старші люди, тепер — від 35 років, — каже 41-річна Ганна Солощенко, столичний кардіолог. — Чоловіки страждають частіше. Жінок до початку менопаузи статеві гормони захищають від серцево-судинних катастроф. Коли їх рівень знижується, ризики отримати інфаркт зрівнюються.
Людину мають насторожити відчуття стискання, важкості та печії в грудях. Біль може віддавати у верхню чи нижню щелепу, ліву лопатку в ділянці грудної клітки. На проблеми вказує й задуха. При інфаркті допомогу слід надати у перші 2–3 год. Інакше серцевий м'яз — міокард, почне відмирати.
При ознаках інфаркту треба викликати "швидку". Підвищений тиск слід знизити, але не різко, бо ще й інсульт можна отримати, не більш як на 40 міліметрів ртутного стовпчика. Підійдуть будь-які препарати короткої дії, що кладуть під язик — каптопрес, анаприлін.
— Лікування медикаментами ефективне. Вони розріджують кров, покращують її рух по судинах, уберігають від тромбозів, — розповідає 34-річний Олег Журба, завідувач кардіохірургії Черкаського обласного кардіоцентру. — Але при ішемічній хворобі доводиться робити операції. Тоді пацієнти після інфаркту нормально живуть десятки років.
Високий ризик інфаркту виникає під час і після ковіду. При коронавірусі відбувається внутрішньосудинне згортання крові з утворенням тромбів. А крім того, через карантин люди менше звертаються до лікарів. Такі пацієнти гірше одужують.
Олег Журба радить щонайменше раз на рік обстежуватися. Людям за 40 років потрібно займатися спортом, більше відпочивати й нормалізувати сон. Менше вживати тваринних жирів, цукру, м'яса. А побільше овочів і рибу, яка містить омега-3 жирні кислоти.
3 
1
Коментарі