Голландський інженер з команди MP "Motorsport" 39-річний Дідрік Кіндс став популярним у соцмережах завдяки своїй українській дружині. Минулоріч Юлія придбала йому папки Обухівської фабрики, щоб він мав у чому зберігати графіки заїздів. Відео, на якому Дідрік тримає у руках папку з написом "Справа №31" на чемпіонаті Формули-Рено облетіло мережу за лічені години.
- На кожну гонку у мене є окрема папка. Всього їх 20, - розповів Дідрік кореспонденту Gazeta.ua. - На усіх написано Справа №31. 31 - це номер машини. Fast L - швидкий Лундгард, наш пілот Крістіан. І на кожній інша назва траси. Минулий сезон був успішним завдяки цим папкам. Ми зайняли 2 місце. Тож тепер у мене немає іншого вибору. Обухівська фабрика мені повинна їх безкоштовно поставляти або заплатити за піар, - жартував інженер.
Дідрік Кіндс родом із Голландії. Дитинство провів у Бельгії. Дружина Юлія родом із Білої Церкви. Пара познайомилась у 2013-му в ресторані у Дубаї. Тогоріч Дідрік брав участь у гонці "24 години Дубай".
- Я тоді працювала в британських та американських школах викладачем музики, давала приватні уроки гри на гітарі, - розповіла в інтерв'ю Юлія. - Подруга запросила мене в ресторан. Через те, що пілот команди Дідріка розбив машину, вони завчасно закінчили гонку і пішли в бар. Так ми опинились в одному місці, у той самий час. Ресторан називався "Махікі" при готелі "Джумейра".
На початку відносин жили окремо. Дідрік - у Бельгії, Юлія - в ОАЕ.
- Після нашого знайомства Дідрік прилетів до мене через місяць, - розповіла Юлія. - Я тоді активно займалась тенісом, і на одному з тренувань підвернула ногу. Коли він про це дізнався, одразу ж прилетів. Допомагав мені з роботою. Підвозив до учнів. Це було дуже емоційно. Вперше прилетіла до нього в Бельгію через півроку після нашого знайомства. Провели романтичні вихідні в Парижі. Танцювали на Монмартрі.
Весілля відсвяткували у Києві влітку 2014-го. Але одразу в Україну не перебрались.
- Трохи більше року жили в Бельгії, - розповіла Юлія. - Спочатку в Хугстратені, потім в Тюрнауті. Переїхали можна сказати через нашого песика Бонапарта. Заради нього орендували будинок. Ось це, я розумію, європейський підхід. Все заради комфорту тварини. Пізніше перебрались в Англію у Мілтон-Кінзі. Жили там рік. Хоч ціна великого дому в Бельгії прирівнювалась до маленької квартири в Англії, ми були раді що переїхали. Нам було не дуже цікаво в Бельгії. Так, там гарні сади, чисті дороги. Але цей спосіб життя, коли в 5-6 годині вечора все зачиняється, з ним було дуже важко змиритись. Я жила до того в Києві, потім в Дубаї, тож для мене закінчувати свій день о такій годині було складно.
У Англії Дідрік підписав контракт з місцевою командаю "Статус". Але довго там попрацювати не зміг.
- Через два місяці після нашого переїзду команда припинила свої заїзди у кваліфікації, де я працював, - розповів у інтерв'ю Gazeta.ua Дідрік Кіндс. - У той період Англія об'явила Брекзит Європі. Відповідно англійці стали приймати на роботу винятково своїх жителів, а не європейців. Було скрутно з роботою. Ми прожили там ще кілька місяців. Згодом переїхали в Україну.
Дідрік вже раніше бував у Києві. Вперше приїздив сюди у 1998-му студентом по обміну.
- Нас, 5 голландців, поселили в окрему кімнату у студентському гуртожитку, - розповів він у інтерв'ю. - Ми відвідували університет, були на заводі Антонова. Нам здавалось дуже захопливо відвідати колишній радянський союз. Тут було інакше. Я пригадую, що у Києві, порівняно з теперішнім часом, було дуже темно, мало ліхтарів, не було неонової реклами. Був лише один Макдональдз. Але люди були дуже дружніми. Куди б ми не пішли, нам всюди допомагали.
Вдруге чоловік приїхав у столицю, аби познайомитись із батьками Юлії.
- Історія їхнього знайомства була весела. Мої батьки не розмовляють англійською, тим паче голландською. Дідрік не розмовляє ані українською, ні російською, - розповіла жінка. - Але, знаєте, якщо люди хочуть знайти спільну мову, то їм нічого не завадить. Вони з татом почали розмовляти на тему історії. Як виявилось, Дідрік багато знає про Україну, про її розвиток з давніх часів. Спілкувались за допомогою гугл-перекладача. Тато дістав свій найкращий коньяк. Ми з мамою відійшли в іншу кімнату, щоб їм не заважати.
Два роки подружжя живе у Києві. В жовтні у них народилась донечка. Назвали Монікою.
- Я, як хороша дружина, сніданки готую, - розповіла Юлія. - Більше нічого не обіцяю, але сніданок точно зроблю. Наш сніданок - це яєчня, тости, смачна кава. Для нього обов'язково - нутелла. Ідемо вигулювати собак і тоді починаємо думати, як би ми хотіли провести свій день. Зараз з малечею трохи інші клопоти. Любимо виходити в люди, на публічні заходи. Зустрічаємось з друзями в кафе. Іноді готую вдома. Дідрік дуже полюбляє плов.
- Її плов надзвичайний. All I need is plov. - пожартував під час розмови Дідрік. - Не маю часу вчити українську мову. Та й дружина мене не вчить. Вона добре знає англійську і вивчила розмовну голландську.
- Мені соромно, але я ніколи не готувала борщ. Навчусь, коли він вивчить українську мову, - каже Юлія. - З українськими чоловіками буває складно побудувати відносини. У нас люблять нав'язувати примусовість. Ти повинна прати, куховарити, народжувати, ще й при цьому працювати і виглядати гарно. Це неправильно. Мені шкода ті сім'ї, які живуть за таким принципом. Що мені сподобалось в Дідріку, він не надає такого значення домашнім обов'язкам, побуту загалом. Мені щось подобається робити - я це роблю. Якщо це подобається йому або принаймні йому це не є неприємним, то він це також робить. Де знайти час на себе, якщо ти зранку до вечора на кухні готуєш котлети? Якщо ти ходиш на роботу, то коли знайти час, щоб розвиватись морально чи фізично? Наприклад, мені подобається водити авто. Я іноді можу сама змінити колесо. А хтось вважає, що це суто чоловічий обов'язок. В нашій сім'ї немає такого розмежування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Мати дружину-українку вважається престижним" - діаспорянка розповіла про турецькі сім'ї
- Я не обирав її тому, що вона українка, - зізнався у інтерв'ю Дідрік. Я просто зустрів свою людину, правильну людину. Думаю, українські жінки дуже добрі і вміють турбуватись про чоловіків.
В уяві українських чоловіків ідеальна дружина - це ощадлива домохазяйка, яка вміє згладжувати конфлікти, і яку можна іноді побити.
Згідно соцопитування, 38% опитаних впевнені, що "правильна" жінка завжди поступається чоловікові, підтримує його в будь-яких починаннях і ніколи з ним не сперечається, навіть якщо не згодна.
6 
35413
Коментарі