"Зради насправді не існує, - вважає вінницький практичний психолог Юлія Моргун. - Є наші невиправдані сподівання щодо іншої людини. Зрадою ми називаємо той психологічний стан, який переживаємо, коли людина поводиться не так, як ми хочемо або виходить зі сфери нашого контролю. Виходить, що одружуються двоє егоїстів, і коли один із них не виправдовує сподівань іншого, він це називає зрадою".
Із кореспондентом Gazeta.ua психолог поділилася порадами, як краще пережити цей стан.
"Якщо такий факт у подружньому житті стався, і ви вважаєте, що вас зрадили, варто пам'ятати кілька речей:
Перше — прийняти: так є, це факт і нічого вже не змінити. Побудувати майбутнє можна, але минуле - не змінити. У цій ситуації винні обоє рівноцінно. Першим фактором неприйняття є нерозуміння. Жінки, як правило, кажуть: ну як він міг так зробити? У чоловіків інша реакція. Дехто вимагає стати виключно на його сторону, мовляв: або так, або ніяк. Або думаю, якщо жінка не така, як він уявляв, то вона йому не треба. Нам не треба оцінювати, порівнювати, не вимагати, очікувати чогось від людини. А приймати її такою ,як вона є. приймати те, що чоловік чи жінка може мати інші погляди, переконання, цінності.
Друге - гасимо перший порив. Коли ми відчуваємо, що нас зрадили, то переживаємо образу, вину, агресію, страх, сором. Ми хочемо помститися. Думаємо, що причина в нас. Починаємо чіплятися за свого партнера, благаючи залишитись і цим ще більше погіршуємо ситуацію. Емоційні пориви ідуть першими. Не треба нічого робити у цьому стані. Треба дати собі хоча б добу із цим переночувати. І потім на свіжу голову подумати що зробити. Емоції – не відповідь на питання, а лише реакція на події.
Далі треба розібратися у собі. Це один із найголовніших пунктів. Адже у будь-якій ситуації приймають участь обидві сторони. Треба подумати: а що я доклала чи доклав до цієї ситуації? Поставте собі питання: що я відчуваю? Дайте назву цим почуттям, емоціям. Далі знайдіть якомога більше інформації – у книжках, спеціалістів, в інтернеті. Якщо вважаєте, що це зрада – обкладіться літературою і вивчіть все, що можливо на цю тему.
Ввесь цей час треба продовжувати спілкуватися. Основа усіх негараздів у сім'ї — відсутність спілкування. Ми не вміємо спілкуватися і вибудовувати відносини. Люди не розповідають одне одному чого б хотіли, як дивляться на ті чи інші речі, що їм не подобається. Через спілкування обов'язково прояснюємо ситуацію. Інколи людину справді неможливо зрозуміти, вона закрита і не йде на контакт. Тоді не варто і добиватися.
Далі треба пробачити і відпустити цю ситуацію. У нас, на жаль, відсутня культура каяття і прощення. Попросити вибачення, покаятися у своєму вчинку вважається малодухістю. Хоча насправді — це викривлені уявлення. Прощати і відпускати треба передовсім заради самих себе, щоб очиститися від негативних емоцій. Коли ви зможете згадати про людину без болю, от тоді ви справді пробачили її.
8 
35413
Коментарі
4