"Перестала знайомитися в інтернеті, коли зустріла Толіка, - зізнається киянка Іванна Лукашевич. - Писав, що має 2 метри росту, а виявилося, що він нижчий за мене на голову. Хоч у мене ріст всього 1,64 метра. Перші півгодини я не знала куди себе подіти. Ми пройшлися пішки від Контрактової до Поштової площі, піднялися на фунікулері і під час цієї прогулянки від сили обмінялися 10 реченнями. Толік в кінці зізнався, що насправді його звати Паша. Він не з Києва, а з Гребінки. Вчиться на третьому курсі університету, а не займається бізнесом, і не має "мерседеса", за кермом якого позував на усіх фотографіях".
Відвідувачі сайтів знайомств часто переживають подібне розчарування. Про це кореспонденту Gazeta.ua розповіла сімейний психолог Людмила Герасимчук.
"В інтернеті ми заводимо знайомства з тими, з ким неможливо було б зустрітися в реальному житті, - говорить психолог. – Дуже часто там важко розгледіти людину, з якою вам справді хотілося б зав'язати міцні стосунки чи завести приємну розмову. Свої анкети учасники сайтів знайомств розміщають з добряче перебільшеною інформацією, часто реєструються під чужими фотографіями".
"Тут нема чому дивуватися, - каже Герасимчук. – Анкета учасників сайтів знайомств часто нагадує таку собі рекламу. Аби сподобатися молодій дівчині старші чоловіки приховують свій справжній вік, виставляють фото, зроблені на дачі чи в автомобілі друга. Дівчата часто виставляють фото кіноактрис і моделей із витонченими фігурами, бо комплексують через власну зовнішність".
За спостереженням психолога, наявність хорошої фотографії і вдало складеної анкети про вік, професію, релігійні і політичні переконання, смаки і захоплення часто підвищують шанси на знайомство.
"До нових знайомих треба ставитися з пересторогою, - радить психолог. – У соцмережах та на сайтах знайомств можна натрапити на маніяка або психічнохвору людину. Під час першого побачення не варто запрошувати випадкового знайомого до себе додому чи йти на його квартиру. Обережність ніколи не завадить".
Людмила Герасимчук радить не продовжувати спілкування з людиною, яка викликає неприємні емоції і навіть настороження.
"Мені часто доводилося проводити реабілітаційні курси для дівчат і жінок, які перенесли насильство над собою, - ділиться Людмила. - Третина зі своїми насильниками знайомилася в інтернеті. Чоловіки під час спілкування не виявляли ніяких підозр. 10 відсотків жінок самі пішли на квартиру до насильника після романтичної вечері та прогулянки. Обачність і дистанцію треба зберігати завжди, аби потім не шкодувати про скоєне все життя".
3 
1
Коментарі
1