— Збудував із тирси хату на 42 "квадрати". Біля мене десяток пилорам. Там стружка — безкоштовна. За чистішу даю дві гривні за мішок. Спочатку формував блоки. Потім поняв, що простіше зробити каркас із дерева і його затрамбувати сумішшю, — розповідає 33-річний Юрій Гапон із Полтави. — Залив фундамент. Коли він вистоявся, збив над ним каркас із брусів. Закріпив знизу болтами. Оббив листками фанери з маленькими дірками, щоб тирсобетон краще сох. Туди клав розчин.
Суміш робив так: на п'ять відер тирси брав по відру піску та цементу.
— Виходило дуже розсипчасте, тому я почав додавати сіль. Пачку розділяв на два рази. Маса стала пластичнішою, — продовжує чоловік. — Стружку мав дрібну і крупнішу, їх перемішував. Щоб не гнила, покропив бордоською сумішшю.
Через кілька днів Юрій зняв опалубку.
— Зовні стіни з тирсобетону зашив пластиковою вагонкою, зсередини — гіпсокартоном. Маю поряд дім із цегли. У будинку з тирси мені комфортніше. Узимку в ньому тепло, а влітку прохолодно. За 200 метрів від двору — залізниця. Раніше шум дошкуляв: коли їхав поїзд, не чули розмови. Треба було кричати. Тут таких проблем немає. І ще в цій хаті легше дихати. У мене негаразди з легенями, то дуже чутливий до повітря.
Промислові будівельні матеріали з тирсою називають арболітом. Із деревини спеціалісти радять використовувати виключно сосну.
— В інших породах дуже багато сахарози. Вивести її практично неможливо. Сахароза погіршує міцність цементу і потім швидко розкладається, — говорить 36-річний Олександр Сильченко. Він — представник компанії, що виробляє стружкові блоки та будівельні суміші з деревини в Малині на Житомирщині. — У блоках 90 відсотків — щепи довжиною 4 сантиметри. Решта — цемент, вода та мінералізатор-підсушувач.
Для кладки блоків готують звичайний розчин із цементу, піску і вапна. Ще можна класти на суміш на основі мінералу перліту.
— У нашому регіоні стіну завтовшки 30 сантиметрів із тирсоблоків можна не утеплювати. Єдина вимога — зовні треба нанести штукатурку завтовшки 2,5 сантиметра, всередині — 1,5–2. Так захистити блоки. Будинок має ті ж властивості, що й дерев'яний. Але дешевший. "Куб" блоків зі стружки — 1,5 тисячі гривень. За таку ж кількість сирої кладочної суміші треба віддати 1200.
Арболіт також роблять із вичинених стебел коноплі — костру.
— Такого багато в "сталінках". Потім чомусь призабули за нього, — каже 42-річний Дмитро Глущенко, виробник будматеріалів із Дніпра. — У порівнянні з цеглою чи піноблоком будувати із арболіту вигідніше. Він легкий, не потребує утеплення, екологічний і міцний. Немає відходів під час перевезення. Не кришиться, як газоблок. Зараз спростили умови вирощування технічної коноплі. Не потрібно наймати охорону. Тому є можливість зменшити вартість матеріалів із неї. Крім конопляної основи, замішуємо цемент та хлористий калій, який зв'язує цукри. Після формування блоки застигають два тижні. За півроку набирають максимальної міцності. Розробили пробну партію на основі гіпсу. Він екологічніший, ніж цемент. Вийшов будівельний матеріал зовсім без шкідливих речовин.
1 метр — таку товщину цегляної стіни по теплопровідності заміняє кладка з 30-сантиметрових тирсових блоків. "Куб" арболіту втричі легший за такий же об'єм цегли.
1 
1
Коментарі