Рівнянин Олег Хижняк, 30 років, має триповерховий будинок площею 460 кв. м на березі Басівкутського озера. Місцину називають Царським селом. Із дружиною Галиною пере-їхав сюди у серпні 2008-го.

Чоловік забезпечив дім автономними електрикою, опаленням і водою. За комунальні послуги не платить. Хижняк володіє рестораном "Гламур" у центрі міста.

Енергію до особняка постачають перший у Західній Україні вітрогенератор та тепловий насос.

— Відчуваєте, яка тепла підлога? — господар зустрічає у просторій вітальні. — На півтора метра від неї — зона комфортного режиму. Тобто температура повітря — 25–26 градусів. Вище вже трохи холодніше.

Стіни будинку на дві третини складаються з поляризаційного скла. Решта — термоблоки. Тут прозорі зеленуваті стіни та стеля. Скло покрите плівкою, яка захищає від шкідливого ультрафіолету.

— Не хотів псувати гарний краєвид. До того ж у мене багато рослин, які люблять сонце, — Олег показує зимовий сад. — А легка конструкція не перевантажує фундамент.

За квадратний метр скла Хижняк платив по $160.

— Я прихильник "зеленої" енергії. Оце — біокамін, — киває на прозорий скляний бокс, у якому палає вогонь. — Заливаєш усередину спеціальне пальне, підпалюєш — і він працює. Камін можна переносити куди заманеться.

За насос та вітрогенератор заплатив 55 тисяч доларів

Олег Хижняк із задоволенням проводить екскурсію своїм особняком. Каже, звик до гостей, які цікавляться новими технологіями.

— Щодня хтось лишає біля будинку записку з номером телефону. Інколи навіть у двері машини засовують. — Я всім передзвонюю.

На цокольному поверсі розташований тепловий насос, який забезпечує оселю теплом та гарячою водою. До кімнати йдуть кілька труб. Усередині стоїть прилад з електронними датчиками.

— Насос працює за принципом холодильника. Від будинку прокладено 900 метрів труб, у яких циркулює пропіленгліколь. Узимку він забирає тепло з землі й повертається назад. Кількість узятого тепла показує індикатор.

Поряд — пристрій, який додатково нагріває 330 л води до 95 градусів. Звідси вона розходиться по мережах будинку.

Улітку насос працює як кондиціонер. Повітря не пересушує.

— За воду не плачу вже півроку. Є власна свердловина — понад 200 метрів глибиною. На ній поставив фільтр. Тепер не маю проблем із накипом у чайнику.

Електрикою оселю забезпечує 12-метровий вітрогенератор, який стоїть неподалік. Він заряджає 20 акумуляторів напругою 12 В.

— Вітряк дає 10 кіловат електроенергії на годину. Але ми з дружиною використовуємо втричі менше, навіть якщо ввімкнути всі електроприлади в будинку. Напруга ніколи не "скаче" — завжди маю рівно 220 вольт.

Вітрогенератор автоматично розвертається у потрібний бік. Під час сильного буревію вимикається. Ремонтувати його не потрібно — термін використання необмежений. Лише раз на 10 років пристрій розмагнічуватимуть фахівці.

— Повністю безвітряних днів у нас не буває. Але якщо й будуть, заряду акумуляторів вистачить на дві-три доби.  За насос та вітрогенератор заплатив 55 тисяч доларів. Обладнання швейцарське. Думаю, затрати окупляться вже за три роки.

Хижняк підрахував, що за опалення та електрику для особняка сплачував би 11 тис. грн щомісяця.

— Перевага цих технологій у тому, що вони абсолютно безпечні. Це чиста енергія, вона не забруднює довкілля. Подібний насос може забезпечити теплом дитячий садок, школу або п'ятиповерховий будинок. А вітряк міг би цілодобово освітлювати наш міський парк.

Надлишком електроенергії Хижняк не проти поділитися з сусідами. Поки що його будинок — крайній на прибережній вуличці.

— Теплові насоси та вітрогенератори давно застосовують в інших країнах — Швейцарії, Франції, навіть Єгипті. Для нас це відносно нова техніка, — знизує плечима. — Я довго шукав інформацію і постачальників в Інтернеті, перш ніж наважився звести такий будинок. Зате яка економія!

Наостанок господар пропонує подивитися на справжню українську піч. Вона розташована на цокольному поверсі.

— Не міг відмовити собі в такому задоволенні. Мушу визнати: найсмачніші страви готуються саме в такій пічці. Навіть якщо відмовить тепловий насос — не замерзнемо точно.

×