Узимку українці калічаться на 20% частіше, ніж улітку. Кількість вуличних травм зростає удвічі. Переважно це переломи, вивихи, забиття і розтягнення, пов'язані з падіннями на слизькій дорозі. Рятувальники радять постійно чистити доріжки у дворі від льоду і снігу, посипати їх антиковзальними засобами.
— Ми посипаємо попелом, — каже Галина Верхова із села Селище Тиврівського району Вінниччини. — У нас його багато, бо постійно в літній кухні топимо, баняки свиням і корові варимо. Вугля найліпше для посипання, лід роз'їдає на очах. Сиплю його на сходи до хліва, погреба. Якщо лишається — і на дорожки. Можна попелом від костра, де палили бур'яни, але воно гірше.
Раніше жінка посипала доріжки технічною сіллю.
— Колись були у Вінниці, в супермаркеті купили. Та сіль добре роз'їдає лід, він не намерзає. Але весною вся земля біля доріжок була в біло-бурих плямах. Там навіть бур'ян не росте. Ми набрали тої землі, занесли знайомому на аналіз. Там знайшли і ртуть, і важкі метали.
— Ще добре посипати піском зі звичайним відсівом, — каже чоловік Галини Вадим Верховий. — Ще з осені змішую його в кориті у розрахунку 50 на 50, залишаю під навісом, щоб висох. Сухий пісок зимою не замерзає, легше посипати.
У господарських крамницях продають технічну сіль для посипання доріжок. Мішок коштує 35 грн.
— Але я її не раджу, — каже продавець вінницького супермаркету 30-річний Олексій Кравчук. — Технічна сіль роз'їдає бетон і плитку. Навесні краї можуть кришитися. Найкраще брати бішофіт по 10 гривень за кілограм. Це суміш піску і солі, безпечної для бетону, ґрунту і взуттєвої гуми. На зиму для середнього подвір'я вистачить 10 кілограмів. Бішофітом посипають доріжки. Ділянки, які постійно намерзають — сходи, в'їзд до гаража — краще поливати рідким препаратом проти намерзання. Він розчиняє лід і протягом тижня запобігає наступному намерзанню. Літр коштує 16 гривень.
Під час відлиги травмувати людину можуть бурульки.
— Свою хату я проектував і будував сам, — каже 37-річний Олександр Заболоцький із села Агрономічне під Вінницею. — У спеціалістів дізнавався про кожен матеріал, як його краще класти. Думав, усе геніально. Але весною на моїй фігурній криші вирослі бурулі, почали падати. Позбивав — понамерзали нові.
Для уникнення бурульок чоловік установив на даху систему підігріву з кабелів.
— Це дорогий, але найефективніший метод боротьбі з льодом, — каже. — Сніг тане і скапує. Метр саморегулювального кабелю коштує 110 гривень, звичайний — удвічі дешевший. Їх потужність розраховують залежно від утеплення даху. Чим воно гірше — тим слабший кабель треба брати, бо зсередини тепло виходить.
Кабелі укладають петлями по даху й окремо — у водостічних ринвах. Можна лише по нижньому краю даху, не накопичується лід.
— Для дахів із шиферу і глиняної черепиці треба більша потужність, для металочерепиці — мінімальна, бо метал швидко нагрівається, — пояснює господар. — Моя система обігріву обійшлася в 10 тисяч гривень.
— Головне в системі підігріву даху — терморегулятори, — радить майстер Андрій Коломоєць. — Щоб кабель грів дах лише тоді, коли є необхідність. Система обігріву невеличкої хати за годину споживає 600 Ват електрики. Служить 20 років. Такі ж кабелі можна монтувати на сходи перед входом, на заїзд у гараж, у погріб. Їх заливають у бетон.
3 
1
Коментарі