— Здоров'я вже не те, щоб корову тримати. А молочка хочеться. Купив кіз. Потребують менше сіна, і пастухам за вигін на пашу платити не треба, — говорить Федір Онищук, 67 років, із селища Компаніївка Кіровоградської області.
Тримає дві кози і козла англо-нубійської породи. Молоко не має специфічного запаху. За добу доросла коза дає 4–5 л жирністю 5%. Характерними ознаками породи є горбатий ніс, висячі вуха, високий зріст. У холці близько 90 см. У козлів великі роги, а кози — безрогі або з маленькими ріжками. Можуть мати різну масть: шоколадні, рябі, кремові, білі, біло-коричневі, чорні або плямисті. Вага дорослих кіз — 55–70 кг, козлів — 70–90 кг.
— Нубійський козел не має характерного запаху навіть у злучний період, тому не потребує окремого стійла. Злучати кіз починаю з 10-місячного віку. Спаровувати молодняк можна, коли досягне 60–70 відсотків живої маси батьків. Приблизно 38 кг, якщо мати важила 60 кг. Якщо злучити передчасно, тварина не буде продуктивною.
Кози носять потомство 5 місяців. Приводять по троє козенят двічі на рік. Надої збільшуються з кожним виводком. Молода коза за рік дає 800 літрів молока, а старша –1 200. Козенята, народжені взимку, більш розвинені і до першої зелені вже зміцніють.
Козу запускають доїтися за два місяці до окоту, інакше виснажується і може падати на ноги. Поступово перестають давати зерно, буряки, солому. Має їсти тільки сіно. Котяться приблизно на 150 день після злучки.
— Восени козам розчищаю та обрізую копита. Інакше вони відростають, ламаються, заводиться копитна гниль і псується постава. Козі важко ходити і вона не може повноцінно їсти. Гниль може перейти на всю ногу і тварина кульгатиме.
Робить це секатором. Поливає копито горілкою, як десь виступить кров.
2 
35413
Коментарі