Моєму другові з рідкісним нині ім"ям — Остап — набридло жити в місті. Витративши купу грошей і часу на агентів з нерухомості, він купив будинок у селі за 30 км від Києва. Звичка жити комфортно обійшлася недешево: водонагрівач, ванна, теплий туалет... І тут постала проблема каналізації.
У спадок від попередніх господарів Остапові дістався дощаний туалет і вигрібна яма посеред двору. Його це не задовольняло. На мою пораду обійтися біотуалетом він лише кисло посміхнувся. Двоє фірмачів з Обухова запропонували імпортну каналізаційну систему з насосами й компресорами, річною гарантією і ціною в 20 тис. грн. Пропозиція хороша, але дуже вже дорога.
Викладач праці місцевої школи й майстер на всі руки, якого всі називають просто — Володимич, консультацію розпочав із критики:
— Як нема ума, то зливають усе підряд в одну яму. Всмоктується в землю і пішло собі... Але ж там — ґрунтові води! Тим паче, криниця поряд.
Бруд розкладається, утворюючи мулистий осад, який можна помпувати й вивозити як добриво
Основне каналізаційне правило, за Володимичем: "чорні води" — органіка з кухні й туалету — мають зливатися окремо від "сірої" — неорганіки з пральним порошком. Бо агресивні канцерогенні сполуки мийних засобів знищують корисні бактерії, припиняють бродіння й розкладання органічних відходів. Крім того, від ванни води надходить багато і враз — інколи по 150 літрів, що вимагає значно більшої місткості й витрат.
— Хто багатший, ставить здоровенний резервуар і потім щоразу відкачує з нього в асенізаційну машину. А звідти куди везуть? Ще в Києві, то можуть злити в каналізацію, а тут — від"їхав 500 метрів, вилив на поле, а ми тоді з нього їмо...
Щоб обладнати в будинку водопостачання й каналізацію, Остапові з Володимичем не вистачило ні тижня, ні навіть місяця. Зате вистачило грошей: нейтралізація майбутніх відходів обійшлася в 3 тис. грн. Це — разом зі щедрою винагородою сусідові Колі, який прокопав більш як 100 м канав.
Будинок мого друга стоїть на пагорбі. Зливний колодязь для органічних відходів, по-науковому "септик", Володимич спланував за 15 м нижче по схилу. Об"єм септика має утричі перевищувати добовий обсяг "чорних" стоків. Процес відбувається без участі кисню, зате виділяються метан, водень та інші вибухонебезпечні гази. У кришці роблять трубу для їхнього відведення, поблизу якої не слід курити й розпалювати вогонь.
Бруд розкладається, утворюючи мулистий осад, який можна помпувати й вивозити як добриво. Тому колодязь має бути доступним для спецавтомобіля. На виході із септика отримують світлі стоки, очищені природним шляхом приблизно на 65%. Через сифон їх виводять на город дренажними трубами з отворами, де вони практично повністю очищуються, а заодно підживлюють ґрунт.
Мильну воду з ванної Остап із Володимичем вивели якнайдалі, аж у кінець городу, де в гнізді з півметрового шару керамзиту закопали бочку з дірками. Бактерії утворюють на керамзитових гранулах тонку плівку, потроху "переїдаючи" новітні пральні засоби. Процес потребує доступу повітря, але стоки очищуються на 90%. Подальшу "роботу", як і в попередньому випадку, виконують ґрунтові бактерії.
Дотримуйтеся правил
Відокремлюйте тверді відходи й утилізуйте їх окремо від рідких. Не засмічуйте очисну систему надмірно, бо тоді вона не здатна все переробити. Не зливайте в септик окріп і воду з басейну, не зловживайте хімічними мийними засобами. На зиму обладнання утеплюйте, вчасно видаляйте надлишки мулу. Пам"ятайте: все, що не очиститься, потрапить у питну воду.
Здатність землі до самоочищення справді дуже висока, але тільки на ділянках, де ґрунти — піщані чи супіщані (на Київщині переважають саме такі). Ґрунтові води мають залягати на глибині не менш ніж 2,5 м. За цих умов спорудження підземної фільтрації із септиками буде дешевшим й ефективнішим за купівлю готових установок.
Ідеальний варіант
Створення індивідуальної очисної системи — вимушений крок. Найкраще підключитися до централізованої каналізації. Якщо це неможливо, спробуйте разом із сусідами обладнати очищення на кілька будинків. Що стабільніший потік стічних вод, то ліпше вони очищуються.
Не заривайте глибше
Щоби труби не промерзали, їх нерідко виводять з будинку на глибині понад 0,7–0,8 м. Майже завжди це — помилковий підхід, який веде до невиправданих витрат. Досить і 0,5 м.
8 
1
Коментарі