Із поламаних лиж роблять ручки для возиків

 

Уманчанин Верислав Богартичук, 57 років, купує поламані лижі по 150 гривень за пару. Використовує їх у господарстві.

— Першого возика з ручками-лижами зробив років 20 тому. Ідею кум підказав. Возик чіпляв до велосипеда та звозив із дачі урожай. Конструкція проста. Корпус складається із фанери, заліза чи дюралю шириною 40 сантиметрів і довжиною 1,5 метра. Якщо шмат металу довший, то при його згині візок буде глибший. Від короткого — мілкий.

До зігнутого металу по обидва боки Верислав кріпить болтами фанеру. Аби вона не намокала й швидко не псувалася, обробляє її оліфою. Кріплення для коліс робить під дном.

— Вибираємо залізну вісь довжиною трохи більше, ніж ширина листка заліза. Кріпимо її до дна будь-яким зручним способом. Потім до вісі приєднуємо колеса. Беремо задні від малого велосипеда — "аїста" чи іншого. Бо при боковому навантаженні вони витримують більшу вагу, ніж великі велосипедні колеса. Шпиці мають бути товсті, інакше поламаються. Колеса кращі задні.

Із поламаних лиж Верислав Богартичук робить ручки для возиків.

— Такі ручки міцніші, ніж зі звичайного дерева, і масу більшу витримують. Їх прикріплюю десь посередині фанери і висотою до пояса дорослої людини, щоб зручно було возити. Лижини прикручую болтами до невеликого дерев"яного бруска. Візок важить усього 13–15 кілограмів, а витримує вагу до 150. Ним можна перевозити не лише городину, а й будівельні матеріали.

Із лижі можна також змайструвати ручку для лопати.

— Цієї зими випало багато снігу. Двір у нас великий, прибирання стало проблемою. Звичайні лопати малі, ними довго і важко відкидати сніг. Вирішив зекономити час і сили лопатою. Ми огорожу робили з профнастилу, шматки позалишалися. Із нього зробив основу, до якої прикріпив із двох боків шурупами фанеру. Ручки-лижі вчепив, як і у возика, до фанери посередині листка. Прикріпив їх болтами до дерев"яного бруска. Його по обидва боки скріпив залізними пластинами, щоб не зламалася. Лопата важить до 4 кілограм. Нею прибираю сніг із двору за годину. Раніше до півдня витрачав. Тепер сусіди приходять і питають, де взяв таку.

×