Львів'янка Ірина, 28 років, навчилася робити крісло-грушу. Викрійки та поради знайшла на інтернет-форумах рукодільниць.
У Чорногорії відпочивали з чоловіком чотири роки тому, — говорить Ірина. — Зайшли в маленьке кафе на набережній, а всі стільці були у формі груш, набиті кульками, дуже зручно сидіти. Одразу такі захотіла в себе вдома мати.
У львівських магазинах безкаркасні крісла-груші з'явилися кілька років тому. Дитячі вартують від 350 грн, дорослі, більші — від 500 грн. Ціна залежить від дизайну чохла. Найдорожчі зі шкірозамінника із нашитими малюнками. Безкаркасні меблі наповнюють полістирольними гранулами, з яких роблять пінопласт. Найчастіше купують м'які крісла на подарунок або для оформлення сучасних квартир, дитячих кімнат.
— Я у декретній відпустці, тож маю багато вільного часу, — продовжує Ірина. — В інтернеті на форумах знайшла поради, як виготовити таку грушу. Купила рулон найдешевшого паперу, намалювала викрійки чотирьох частин крісла — три трикутні, одна кругла, на низ. Треба два види тканини, для внутрішнього чохла та зовнішнього, який можна знімати. Розміри полотен — 2,5х1,5 метра. Для першого я взяла старе простирадло, для другого — старі червоні штори. Головне — міцно швейною машинкою зшити шви, аби не тріснули.
У чохли Ірина вставила метрові замки. Кульки полістиролу раз на півроку потрібно досипати, аби виріб не втрачав форми.
— Найважче у Львові було знайти полістирол. Купила за 90 гривень цілий мішок у будівельному магазині, на крісло треба половину. Крісло-грушу пошила і наповнила за кілька годин. Воно обійшлося мені трохи більше ніж у 50 гривень. Але якщо купувати дорогу тканину чи шкірозамінник, буде дорожче. Зараз роблю ще одне для мами, а потім шитиму на замовлення.
Такі меблі треба пилососити як килим, чохли — прати.
— Найбільше радіє кріслу 2-річна донька Маргарита. З розбігу залазить на нього, — сміється Ірина. — І я можу не переживати, що дитина вдариться об дерев'яні бильця чи ніжки, перекине на себе. Маргарита тягає крісло по всій кімнаті, воно легеньке.
2 
1
Коментарі