Фермер 62-річний Григорій Наконечний із села Семенівка Баришівського району Київщини збудував хлів для 50 корів із дощок і плівки.
— Худобі головне, щоб не було протягів і дощу. А тепло надихує сама, — каже Григорій Прокопович. — Торік було 30 градусів морозу, а в корівнику навіть вода не замерзла.
Майстрував хлів з дружиною і двома доньками. Він завширшки 8 м, завдовжки 30, під вершком заввишки 4 м. Виготовлений із дерев'яних брусів, що зовні обшиті поліетиленовою плівкою. Стеля теж із дощок і плівки. Сніг на ній тане, не затримується. Двері — шмат плівки, що скручується доверху як ролет.
— Мій хлів нічим не гірший за бетонні чи цегляні, — додає. — А влітку служить як теплиця.
Незадовго до сильних морозів господарі утепляють підсобні приміщення: гараж, літню кухню, майстерню. Облаштовують системи обігріву.
— Найпростіший, найдешевший і найнадійніший спосіб обігріву — пічка-буржуйка, — розповідає майстер 47-річний Микола Олексійович із міста Кіровоград. — Найпростіша — металева діжка і димохідна труба. Решта залежить від бажань. Зверху перед димоходом зварюють додаткові камери для затримки гарячого потоку, на дні камери згоряння — решітку для опадання попелу, знизу — ящичок для його збору. Можна зробити додаткову заслінку, щоб регулювати інтенсивність вогню. Всередину уварюють кілька вертикальних труб діаметром 10–15 сантиметрів. Повітря проходитиме крізь них і нагріватиметься. Буржуйку можна переносити, влітку прибирати.
За принципом буржуйки обігрівають приміщення металеві печі-булер'яни. Вони складаються з циліндричної камери згоряння і приварених до неї вигнутих металевих труб.
— Булер'яни призначені для швидкого нагрівання повітря в приміщенні, — каже вінничанин 39-річний Анатолій Саєнко, спеціаліст з опалювальної техніки. — Трубок може бути від шести до десяти, залежно від потужності. Одним кінцем вони направлені вниз, другим — догори. Холодне повітря проходить по трубі та нагрівається. Є моделі, в яких замість трубок використовується металева "сорочка" з перегородками. Від традиційної буржуйки булер'ян відрізняється тим, що дрова згорають повільно, вищий коефіцієнт корисної дії.
Традиційним способом обігріву господарських приміщень є цегляна груба. Її зводять під стіною.
— Найкраще, щоб пічка була на вулиці, а всі нагрівальні елементи і димохідні канали — у приміщенні, — говорить 76-річний будівельник Віталій Килівник із села Клекотина Шаргородського району на Вінниччині. — Так безпечніше й економніше, тепле повітря зберігається у приміщенні, а не витягується у димар.
Майстер радить зводити грубу якнайдалі від дверей.
— Головне у грубі — система димохідних каналів, — каже Віталій Феодосійович. — Вони мають бути з вертикальних частин — для кращого розгоряння, і горизонтальних — для кращої тепловіддачі. Чим більше каналів, тим більше тепла передаватиметься приміщенню. Найліпша груба з подвійною системою димоходу і двома заслінками. Для розпалу використовується прямий канал, для тепловіддачі — звивистий. Грубу треба зводити тільки з якісної червоної цегли, силікатна перегорає і розлазиться.
— Тепло у гаражі чи літній кухні можна зберегти простішими методами, ніж постійно топити, — каже 34-річний Владислав із села Вінницькі Хутори під Вінницею. — Літню кухню чи хлів зовні обкладають очеретом, соломою чи кукурудзинням. Воно захистить від холоду. На горище можна накласти сіна — не дасть теплу виходити через стелю. На двері вішають клейонку чи рядно. Повітряна подушка між нею і дверима слугує бар'єром.
Інфрачервона лампа нагріває три "квадрати"
37-річний Максим Курінний із селища Високопілля на Херсонщині обігріває приміщення інфрачервоними лампами.
– Обігріватися ними майже у 10 разів дешевше, ніж звичайними обігрівачами-вітродуями, – розповідає. – Одна лампочка споживає 250 ват, обігріває від 2 до 4 "квадратів" площі, залежно від утеплення. Спочатку ставив їх тільки у теплиці, тепер в інших господарських спорудах. Докупляю лише терморегулятори, щоб зайву електрику не мотало. Виставив потрібні мені 15 градусів, лампа догріла і виключилася. Одна коштує від 60 до 75 гривень.
4 
1
Коментарі