Торік на новорічні свята сім"я Левченків поїхала з Києва до родичів у Донецьк. Коли зібралися ставити ялинку, виявилося, що вдома немає триноги. Тоді чоловік змайстрував тримач із чотирьох дерев"яних брусків.
— Деревце було невелике, мені до пояса, — розповідає Олександр Левченко, 32 роки. — Жінки вирішили поставити його на журнальний столик.
Спочатку чоловік обрізав пластикову пляшку, залишив дно. На стовбур ялинки намотав папір і поставив у пластикову основу.
— Чотири дерев"яні бруски склав так, щоб усередині утворився квадрат. Він має щільно прилягати до пластмасового піддону. Треба прикладати бруски до деревця, яке хтось допомагає тримати. Краї дощок можна обпиляти, але не сильно. Вони потрібні для стійкості. Дружина обмотала їх пухнастим зеленим дощиком. Розставила під ялинкою свічки та фігурки поросят. Ніхто й не помітив, що там не магазинна тринога.
32-річний киянин Олександр Мельничук щороку купує живу ялинку для доньки Насті. Дівчинці нині 7 років. Досі ставили деревця у пластикове відро, а цього року захотіли гарнішої підставки.
— Зайшов у "Нову лінію" на Харківському шосе, шукав новий змішувач для кухні, — розповідає Олександр. — Там біля кас були ялинкові прикраси і підставки.
У зволоженій основі ялинка стоятиме два тижні
Найдешевша пластикова підставка для дерева висотою до 2,5 м коштує 56 грн. Вона видалася не дуже стійкою.
— Якщо ставитимете велику сосну, краще купувати металеву підставку, — радить продавець "Нової лінії" Сергій Санько, 20 років. — Вони важчі і ліпше тримають рівновагу. Деревце точно не завалиться, підв"язувати не обов"язково.
Сосна може довго стояти без вологи. Для неї підійде німецька підставка "Луна" за 95 грн без ємності для води. Стовбур триматимуть три болти. Їх затискають навколо деревця. А для ялинок Санько радить підставку з невисоким металевим відром, схожим на каструлю. Туди можна насипати землі чи піску. У зволоженій основі ялинка стоятиме два тижні.
Металева підставка з ємністю у "Новій Лінії" коштує 108 грн. Стовбур ялинки фіксується тросом, який тримається на чотирьох кріпленнях.
— Я в цей день домовився з товаришем поїхати у "Епіцентр", — розповідає Олександр.— Він там замовляв меблі для кухні, мене попросив допомогти.
У "Епіцентрі" ялинкових тримачів ще більше. Ковані підставки у вигляді триноги Мельничуку не сподобалися — виглядають грубувато. Він звернув увагу на німецьку підставку "Гамбурґ". Стовбур тримають чотири металеві крюки, які фіксуються тросом.
— Там є місце для піску чи землі. А знизу педаль, — розповідає продавець "Епіцентру" Віталій Шульга, 25 років. — Рукою тримаєте стовбур, а ногою тиснете на педаль — затягуєте трос. Коли гаки затиснуть, трос потрібно зафіксувати в тому положенні.
Але надійнішою Віталій вважає простішу підставку, де болти закручують вручну. Таку Мельничук і купив у "Епіцентрі". Німецька підставка фірми "Адендорфер" обійшлася у 115 грн. Вона розрахована на метрову ялинку. Має ємність із темно-зеленого товстого матового скла. Всередині стоїть металева рама з трьома болтами.
У Британії продають штучні ялинки на підставці, що встановлюють стовбуром догори. Перевернуті деревця вперше з"явилися торік у США. Такі ялинки ставили у християнських храмах французького Ельзасу ще у VII ст. нашої ери на Різдво. Їх підвішували до стелі за стовбур. Перевернуті деревця-трикутники символізували Святу Трійцю.
Новорічне деревце підтримували гумові звірята
— При Радянському Союзі майже не було підставок для ялинок, — згадує киянка Анастасія Кіліна, 26 років. — Коли підходили новорічні свята, в родині був аврал! Мої батьки розлучилися. У сім"ї жили самі жінки — я, мама і бабця. Щоб зафіксувати ялинку, ми використовували підручні засоби — великий керамічний вазон і гумові іграшки різних розмірів.
Олена Федорівна — мама Насті — завжди купувала ялинку заввишки не більше 1,5 м. Воду у вазон наливала для рівноваги — щоб він не перевертався під вагою деревця. Нижні гілочки обрізали. Поки мама тримала ялинку, Настя у проміжок між вазоном і стовбуром запихала гумові іграшки.
— Мені подобалося, як собачки, корови і незрозумілі чебурашки пищать, коли їх пхаєш у вазу. Це дуже смішило, а мама завжди сердилася, що я так довго копошуся під деревом, — згадує Кіліна. — Мій син уже такої забавки не має.
Валентина ТУЖИНА
2 
1
Коментарі