Ексклюзиви
Пʼятниця, 11 лютого 2011 11:43

Борода

"Мужчина без бороди - це те саме, що жінка з бородою". Цитату, яку приписують Чехову, у Чехова я таки не знайшов. Принаймні, її нема серед найвідоміших висловлювань про бороду, які цитують англійська, російська й українська Wikipedia. Але сам факт, що кожна з них містить окрему статтю про бороду, говорить про те, що тема варта обговорення.Останні новини приносять нове підтвердження: влада Азербайджану виповіла негласну війну бородатим чоловікам, бо вважає їх терористами. Місцева міліція примусово голить їм бороди. Подібні речі діються у сусідньому Таджикистані, де тамтешнє міністерство освіти заборонило мати бороди вчителям, молодшим за 50 років, а бородатим таджикам забороняють в'їжджати до Росії.

Це нагадує історію часів Петра І, який, модернізуючи Росію, стинав боярам бороди й обкладав бороданів чималими податками. На Заході бороди якраз тоді вийшли з моди. У традиційних спільнотах, що становили основу західної цивілізації - байдуже, вавилонських, грецьких, юдейських чи ранньохристиянських - носіння бороди було обов'язком перед Богом. Бородою могли клястися, її могли заставляти як гарантію за борг. Чи, навпаки,голити її як кару за тяжкий гріх, скажімо, перелюб.

У ті часи все добре пов'язувалося зі старим - звідси й "старі добрі часи". І, навпаки, все нове мало право існувати лише тією мірою, якою воно імітувало традицію. "Що є наша культура як не хвала античності?" - запитував Петрарка. Переворот стався з науковими відкриттями XVII століття. Для тодішніх освічених європейців Гомер, Сократ чи Платон все ще видавалися неперевершеними. Не було, однак сумнівів, що Копернік, Ґалілей і Ньютон стоять вище над Аристотелем, Архімедом і Птолемеєм. Зміни стають бажаними, модерні технології - нормою, а бороди або зовсім зникають, або перетворюються на пещені, цапині.

У нашому світі православного слов'янства, Slavia Orthodoxa, протистояння "модерність - традиція" набрало виміру "Захід - Схід". На українських землях священика-уніата відрізняли від православного за відсутністю бороди. Українська патріотична етнографія витворила образ українських селян, які відрізнялися від російських індивідуалізмом, багатою народною культурою й охайністю - бо, серед іншого, не мали довгих борід.

Борода на Заході відродилася у XIX столітті, внаслідок появи новітніх, революційних "ізмів". Вона означала революцію - байдуже, наукову, соціальну чи національну - й революціонери запускали бороди. Досить згадати Карла Маркса, Чарлза Дарвіна, Че Ґевару - чи, в українському випадку, Михайла Грушевського, якого поза очі називали "дядьком Чорномором". Ті, хто служили "старому режиму", могли бути з вусами або бакенбардами - але не з бородами! Порушників карали звільненням - як от директора Дрогобицької гімназії, який 1852 року наважився прибути на аудієнцію до міністра освіти у Відні, не зголивши бороди.

Борода зникає у революціонерів після приходу до влади. Досить порівняти старше покоління більшовиків, Ленін-Троцький-Дзержниський-Калінін, із поколінням Сталіна, Хрущова, Брежнєва й Горбачова. В інституті, де я працював на початку 1980-х, директор щопонеділка обходив усі відділи, щоб виловити бороданів. Мій колега під час таких обходів заривався обличчям у книжкову шафу, вдаючи дуже зайнятого, а насправді - рятуючи свою бороду.

Протистояння "борода - порядок" відновилося з поколінням, що народилося під час або зразу після війни. На Заході їх називали sixties. Вони бунтували проти капіталізму. На Сході - шестидесятниками, які пробували надати комунізму людського обличчя або взагалі його повалити. Подорослішавши, більшість із них бороди поголили. Що, однак, нагадувало старий радянський анекдот: на засіданні парткому в сантехніка, схожого на Маркса, вимагали зголити бороду - на що той: "Ну, хорошо, бороду я сбрею. А умище-то  свой куда я дену?"

Нашому поколінню нікуди подіти свій розум. Хоча в нього є велике прагнення повернути Україну в Європу. З іншого боку, Табачник - єдиний український міністр, який має бороду - і він щосили тягне Україну в "бородатий русский - а насправді російсько-азербайджансько-таджицько-китайський мир". Якщо опозиція хоче перемоги, їй варто почати ростити нове покоління бороданів, заким вона ще не прийшла до влади.

Ярослав ГРИЦАК, історик,
журнал Країна №58

Зараз ви читаєте новину «Борода». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода