Шлях створення двостороннього консорціуму, чи оренди ГТС — це шлях у глухий кут, з якого виходу вже не буде. Російська сторона особливо і не приховує своїх намірів встановити повний контроль над української ГТС і всілякі варіанти оренди, спільного консорціуму, чи спільного підприємства — це просто проміжний шлях до встановлення одноосібного контролю за газотранспортною системою України, який в результаті призведе до того, що наразі вже є у Білорусі з "Белтрансгазом".
Тому абсолютно не дивною у цьому плані є вимога "Газпрому" щодо зміни українського законодавства. Бо тут, в принципі, мова йде не тільки і не стільки про закон України "Про магістральний трубопровідний транспорт", скільки про хребет українського законодавства - закон "Про засади внутрішньої та зовнішньої політики". Тому що в цьому законі, прийнятому, по суті, Януковичем у липні 2010 року, абсолютно чітко прописано, що основним принципом внутрішньої політики в економічній сфері, з поміж іншого є переведення українських газо-нафто-транспортних та електричних мереж до умов функціонування, які діють в державах Європейського Союзу. Тобто, не "Газпрому", не Росії, а саме Євросоюзу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Газпром" вимагає від України закріпити оренду ГТС законодавчо - ЗМІ
Тому про що б не вела мову Росія — вона веде мову про повний контроль над ГТС України та про втягування України в Євразійський інтеграційний проект. Зараз вона обрала такий шлях, бо впевнилася, що напряму, шляхом політичного пресингу, шантажування, втягнути Україну в Митний союз не вдається. Тому Росія робить це в обхідний спосіб через встановлення контролю над інфраструктурою. Це остання новація російської інтеграційної політики. Але суть її проста і правильна — якщо оволодіти інфраструктурою, перш за все енергетичною, особливо в таких країнах, які мають надзвичайно енергозатратну економіку, то тоді можна говорити, що вдасться переформатувати політичну орієнтацією цієї країни — з європейської на російську.
Варто пам'ятати: Україна відрізняється від таких країн, як Польща чи Словаччина. Там рівень енергозатратності економіки значно нижчий і газові постачання хоч і є чутливими, зокрема для Польщі, але вони не мають фундаментального впливу. В Україні все не так. Ми надмірно, гіпертрофовано залежимо від постачання імпортованого з Росії газу.
Зараз багато хто намагається звести все до того, що у цьому питанні немає жодної політики - тільки труба і газ. Мовляв, в обмін на оренду ГТС отримаємо ціну на газ у 260 доларів і нічого більше. Але це - ілюзія.
Насправді, все обернеться зовсім іншими наслідками і цифра у 260 доларів дуже легко перетворюється щонайменше на 360. Для цього уряду Росії достатньо скасувати свою постанову від 30 квітня 2010 року, яка була прийнята після підписання харківських домовленостей і якою введена так звана знижка ціни на газ. Відповідно, це означатиме вже європейську ціну на газ для України після того, як "Газпром" отримає контроль у тому чи іншому вигляді над ГТС України. Більше того, ця ціна може бути вищою за середньоєвропейську, тому що зараз "Газпром" змушений знижувати ціну на газ на європейському ринку, бо там він вже є неконкурентноздатним.
Україні у цьому питанні треба займати чітку позицію. Особливо зараз, є абсолютно зрозумілою необхідність зайняти прозору, зрозумілу і спільну правову позицію у діалозі з партнером, який у значно вищій ваговій категорії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ставицький в Азербайджані обговорює питання транзиту нафти й газу
Є два елементи такої позиції. Перше — це отримати солідарну підтримку з боку Європейського Союзу. Звісно, це зараз виглядає майже примарно на фоні інших справ, які абсолютно не пов'язані із газовим сектором, але які фактично знищують відносини України з Євросоюзом. Однак другий компонент пов'язаний з тим, що потрібно чітко заявити, що Україна у своєму енергетичному секторі базує свою політику, як внутрішню, так і зовнішню, на базі третього енергетичного пакету Євросоюзу. Ми — члени Європейського енергетичного співтовариства і раніше, чи пізніше, будемо зобов'язані імплементувати цей пакет.
Енергетичне співтовариство запросило нас до імплементації третього енергопакету ще у жовтні 2011 року. Україна поки ніяк не відповідала саме виходячи з того, що це, мовляв, "стане елементом торгу у відносинах з Москвою". Але насправді торг з Росією призводить зовсім до інших наслідків. Більше того, Росія починає вимагати зміни законодавства України, що, в принципі, вже є порушенням суверенітету України. Євросоюз собі такого не дозволяє. Він говорить про те, що "ви маєте зробити реформу і вона буде у ваших же інтересах". Євросоюз не говорить про те, що потрібно переглянути власність ГТС. Крім того, якщо буде проведено цю реформу, то всі питання автоматично вирішаться і Україна збереже повний контроль над ГТС.
Зараз важливо показати "Газпрому", що є певна червона лінія, за яку Україна не переходить. І ця червона лінія називається "третій енергопакет". А він, у свою чергу, не дозволяє того, чого зараз хоче Росія. Тому "Газпром" з цього приводу і нервує. Якби Україна зайняла свою чітку позицію, все стало б на свої місця.
1 
1
Коментарі
6