Ексклюзиви
Понеділок, 08 лютого 2016 16:31
Ольга Гембік
Ольга Гембік
Ольга Гембік

Задрипанка

Кицю, вирішили, візьмемо з притулку. Догляд дешевший і простіший. Реєструюся на форумі покинутих тварин, переглядаю фото. Але котів і собак не віддають аби кому. Веду листування, доказую, що тварин люблю.

Відмічаю кицю породи сноу-шу, напівкровку. Народилася біля прохідної якогось заводу, мама здичавіла. Дитятко теж люто зиркає з фотографії. Симпатичне.

— Але ж ви на зйомній квартирі живете! — дорікає на тому кінці дроту жінка, у якої тимчасово наша киця. Дзвоню їй за оголошенням. Вона непохитна:

— Як ви збираєтеся за нею доглядати? Може, у вас ще й діти маленькі є?!

Запевняю, що дітей немає. Вона видихає.

— Ну добре, приїжджайте, — каже, — дивіться.

Насправді, це вона дивиться на нас. Ми вже четверті охочі забрати кицю за сьогодні. Перші й другі не підійшли — в одних пес, у других — папужка. Треті взагалі "якісь дивні".

Ми теж не ідеальні. Але господиня зітхає і вручає список кормів та вітамінів. Урочисто присягаю годувати отим, що по 200 гривень за кілограм. Він найдорожчий із переліку. І наповнювач для туалету неодмінно силіконовий — він не забивається під пазурі. На візитці контакти ветеринарного лікаря. Йому вона довіряє.

— Із задрипанки маєте виростити принцесу, — нарешті пухнастий клубок у моїх руках. — Обов'язкова умова — стерилізація. Коли проводити профілактику від паразитів — я подзвоню, нагадаю. Фото викладайте на форум. Я маю знати, як вона росте.

Викликаю машину, несу кошеня до таксі, наче кришталеву вазу. В салоні шикаю на водія — заголосно музика. Наказую, щоб зачинив вікно — не дай Боже, продує задрипанку. Вдома фотографую кошеня на м'якій подушці. Звітую — доїхали добре.

Зараз ви читаєте новину «Задрипанка». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода