На прийомі в посла Туреччини у залі київського готелю "Гаят" ніде яблуку впасти. 87 років тому було засновано Турецьку Республіку. Серед запрошених — представники посольств, чиновники, громадські діячі. Триває офіційна частина, але найжвавіше — біля столів із їжею.
Пані з високою зачіскою і в хутряній накидці остовпіла при вході. Шепче до чоловіка з метеликом:
— Ну ничего себе, люди уже в зубах ковыряются, а мы только пришли!
Новоприбулі у смокінгах і декольтованих сукнях від порога стають у чергу до шведських столів. Доки лунають привітання послів дружніх країн, налягають на їжу. Офіціанти несуть величезні тарелі гьозлеме з капустою, червону рибу з каперсами, вареники з грибами, донери на шпажках.
Оркестр грає "Місячну сонату" Бетховена. Найдовша черга — до м'ясних страв.
Розбиваються бокали на довгих ніжках. То тут, то там лунає: "Посуд б'ється на щастя!".
Люди уже в зубах ковыряются, а мы только пришли
— Не лякайтеся, я під спідницю вам не заглядаю, — звертається чоловік у сірому костюмі до дівчини з фотоапаратом. Він нагинається, щоб дістати з підлоги виделку.
Обабіч столів виставка світлин "Світ очима турецького посла". Але її заступили люди, що жують.
Приносять ананаси, диню й фініки. Сивочолий чоловік у фраку працює ліктями, щоб першим наповнити тарілку. Жінка бальзаківського віку покашлює в нього за спиною.
— Спокойно, я беру на п'ятьох людей! — каже той.
Кілька шматків ананаса падають на підлогу. Офіціанти наввипередки кидаються підбирати. Таця на столі майже порожня. Ті, хто залишився без ананасів, незадоволено гудуть.
За півгодини людей меншає на третину. Ті, хто повечеряли, швидко розійшлися. Решта продовжують жувати. Офіціанти так само підносять страви.
Журналістка з мікрофоном і кілька телекамер нікого не бентежать. Прийом знімає телеканал "Культура".
1 
1
Коментарі
37