Курортники

Ната нервує і ковтає заспокійливі пігулки, не запиваючи. Вона працює в туристичній фірмі. Перед Новим роком українці оббивають пороги офісу, завзято бронюють тури на море.

Уже звідти курортники дзвонять зі скаргами. Телефонують із Шарм-ель-Шейху, питають, чи довго ще не можна буде купатися у морі. Муніципальні служби закрили пляжі, бо акули покалічили людей.

— Це ж додуматися! Захопили в заручники адміністратора єгипетського готелю. Вимагають відкрити пляжі, бо вони за це вже заплатили. Друга вимога — безоплатні відвідини всіх готельних ресторанів і спа-салонів. Туристи гірші за вередливих дітей, — дається взнаки Натина педагогічна освіта.

Усі хочуть відпочивати там, де якомога менше "наших"

На її столі вранішня чашка з пакетиком чаю. Залити його окропом ніколи — не змовкає телефон. Ната вмикає гучний режим. Зі слухавки лунає:

— Підберіть нам такий відпочинок у Буковелі, щоб була розважальна програма. Щоб ми не просто бухали, а зі Снігурочкою.

За мить інший переляканий голос сповіщає:

— Ми в аеропорту. Так от — нас посадили в автобус і кудись везуть!

— Вас везуть до літака, бо біля злітних смуг не можна ходити пішки, — ледь стримується Ната.

Востаннє вона так нервувала навесні. У ніч на 9 травня їй надійшла есемеска від туриста: "С праздником! А мы тут вовсю мочим фашистов".

Українські курортники швидко знайшли спільну мову з російськими. За барною стійкою до ранку горлали "Катюшу" і вгощалися "За великую победу!". На ранок згадали, хто переміг у війні, й заходилися скидати німецьких туристів у басейн. Просто з лежаками.

— Усі хочуть відпочивати там, де якомога менше "наших" — українців і росіян. А де візьмеш інший глобус? Європа й острови, а особливо Єгипет і Туреччина — ми всюди.

Мені незручно нагадувати про власне замовлення. Але Ната згадує, чому я завітала, і змовницьки підморгує:

— Не бійся, тобі я підібрала хороший готель. Там точно мало наших.

×