— Знайдіть, наконєц, щось нормальне, бо та "Шиншила" забембала, — кругленька дівчина в рожевому купальнику намагається пританцьовувати, сидячи на високому барному стільці. Шльопанець, яким вона похитувала в такт пісні Тіни Кароль, гепається на підлогу. Я допомагаю барменові знайти в інтернеті композиції "Океану Ельзи".

Ми відпочиваємо в Туреччині. Поза­вчора відбулася спроба державного перевороту. З російських каналів стало відомо, що росіяни сюди вже не їдуть. Персонал 5-зіркового готелю в Аланії намагається догодити українцям. Над годинником почепили ­синьо-жовтий прапор.

— Украинцы — мои любимые! — ходить поміж лежаками з новоприбулими блідими спинами казашка Діляра. Продає екскурсії до Бухти закоханих й Піратської печери. — Мне так приятно с вами работать, все культурные, интеллигентные. Русские полфабрики текстиля скупали, на две экскурсии записывались, на три буквы запросто могли послать.

— Кугутня! Хто забрав моє полотенце? Я не буду штраф платить! — лементує на пляжі дівчина, руки в боки. Не довго думаючи, висмикує оранжеву махру з чужого матрацу. Розстеляє і влягається маститися кремом. За півгодини жестикулює зі старшим чоловіком.

— Понятія не маю! Моє тоже сьогодні вкрали. Нічо не знаю. Кугутня!

— Остапчику, ніяких гірок, — високий брюнет монотонно повчає зарюмсаного сина. — Мама цілий рік працювала, щоб ти зараз на морі побув. Будеш плакати — сьогодні заберемося до Львова.

Хлопчик ковтає сльози, перебирає кольорові рекламки з екскурсійними пропозиціями.

— Сховай, щоб я туйво не бачила, — киває жінка в білому парео, розмішує лід у склянці з колою. — Я сюди поїхала, щоб 80 доларів за екскурсію платити? Забудь.

— Очень интеллигентные, очень! — сплескує руками Діляра. — Жаль, не покупают ничего.

×