неділя, 15 жовтня 2006 15:16

Гарбуз сорту "диня" смачно їсти сирим

Автор: фото: Євген КОЛЕСНИК
  Ольга Гнип приїхала до Києва з-під Ніжина на Чернігівщині. Біля метро Лук’янівська в Києві вона продає гарбуз. Ліворуч — її напарниця Світлана Редька
Ольга Гнип приїхала до Києва з-під Ніжина на Чернігівщині. Біля метро Лук’янівська в Києві вона продає гарбуз. Ліворуч — її напарниця Світлана Редька

Каша — не єдина страва, яку роблять з гарбуза. У цьому переконана 67-річна Ольга Гнип з Чернігівщини, яка живе під Ніжином. Улюблені страви її дитинства — каша на козячому молоці та гарбузові деруни. Ольга Гаврилівна і зараз готує їх за маминим рецептом. Жінка також варить вітамінні гарбузові супи, робить салати та споживає цей овоч сирим.

Біля підземного переходу навпроти кінотеатру "Київська Русь" у Києві опівдні людно. На вулиці та в переході торгують зернятами та горішками, фруктами й одягом. На виході низенька жінка, закутана в зелену із золотою ниткою хустку, тримає вщерть набитий гарбузом поліетиленовий пакет. Овоч уже почищений і нарізаний на кубики.

— Тыква-тыква! Кому тыква, — вже майже шепоче вона. Простягає пакет. Біля ніг на простеленій торбинці стоять ще кілька. Між ними — часник. — Один пакет — дві гривні, — каже жінка. — Гарбуз найкращого сорту "диня" — солодкий, пахучий! Росте на городі довгий, великий, справді схожий на диню. Смачний такий, ми з сином його навіть сирим їмо — це корисно.

Ольга Гаврилівна розповідає, що зараз живе на Чернігівщині. Все життя пропрацювала у київському метрополітені на станції метро Університет.

Масла раніше не було, то мама на козячому молоці кашу варила

— Ось уже два роки на пенсії, а сьогодні приїхала в Київ на развєдку. Дзвонила жінка, бивша начальниця, казала, що мені до пенсії добавили 20 гривень, — каже й усміхається так, що стає видно її "золотий" зуб. — Як сіла в метро, замучила мене ностальгія: покаталася трохи, вийшла на Університеті, походила. А це приїхала на Лук"янівку, щоб п"ять пакетів гарбуза з часником продать. Якась копійка лишньою не буде.

Із гарбуза Ольга Гнип готує гарбузову кашу, вітамінні супи та салати, а ще — "мамині деруни". На кашу очищає від шкірки та зернят овоч, розрізає на маленькі шматочки або натирає на тертушці і заливає молоком.

— Масла ранше не було, то мама на козячому молоці кашу варила. Ми з братами та сестрами їмо, така вона нам добра! — згадує.

Як молоко закипіло, зменшує вогонь, кидає жменю пшона чи рису, солить, додає цукор та вершкове масло. Готовий, але ще ціленький гарбуз розмішує, щоб маса стала однорідною. Тоді товче товкачкою, як на пюре. Щоб каша стала ароматнішою, на 5–10 хв. ставить настоятись у піч чи в духовку.

Усі супи та салати восени Ольга Гаврилівна приправляє тертим гарбузом. Будь-яка страва стає вітамінною і яскравою, переконана вона. На "мамині деруни" теж натирає овоч. Перемішує, щоб маса пустила сік. Солить, перчить, додає борошно і смажить млинці на олії. Радить ще вмочувати їх у яйце.

— А я запікаю гарбуз у духовці, — озивається її напарниця — 58-річна Світлана Редька з Білої Церкви, яка продає яблука. — Мажу деко олійкою, викладаю маленькі шматки, посипаю сахарком і печу 15 хвилин. Гарбуз морщиться, як яблуко, а на смак — наче медовий.

Світлана Іванівна варить гарбуз у гусятниці. Щоб страва дуже гарбузом не пахла, воду доводить до кипіння і зливає. Потім заливає овоч молоком.

— Так же не можна, бо щолоч і усі вітаміни виходять, — сперечається Ольга Гаврилівна.

— А діти інакше кашу не їстимуть, — відповідає Світлана Редька.

Жінка розповідає, що її знайомий киянин, 57-річний деревообробник Сергій Миронов, снідає тільки запеченим у мікрохвильовій печі гарбузом. Нарізає овоч тоненькими кільцями по п"ять сантиментів, кожен шматочок розрізає ще на чотири частини — виходять трикутні скибочки. Викладає їх і пече 20 хвилин.

— Якось сім"єю приїхали до нього, обідали. Сергій зробив свій "коронний" гарбуз. Він зверху хрумкий, а всередині — м"який і запашний, — каже пані Світлана.





Онук наказав зробити цілу комору повидла


45-річна Надія Мисак із села Соколівка на Львівщині виросла на гарбузовій каші. Вона часто готує гарбузовий суп, запікає овоч у духовці, а на зиму з гарбузів закручує повидло.

— Донька на ціле літо привезла до нас онуків, — каже Надія. — 5-річний Юрчик вибрав собі на городі великого гарбуза і наказав зробити з нього цілу комору повидла. Малий дуже любить свіже молоко з куснем домашнього хліба та гарбузовим повидлом.

Для повидла на один кілограм гарбузів беруть літрову банку цукру.

— Гарбуз очищаємо від шкірки та зернят, натираємо на грубій тертці, як буряк на борщ. Додаємо 1 чайну ложку лимонної кислоти. Разом з цукром воно має варитися на дуже маленькому вогні десь дві-три години, поки не загусне. Далі накладаємо у банки і закручуємо.

Ольга БАРТИШ-КОЛОМАК


Гарбуз радять, коли є проблеми із зором


Лікарі кажуть, що найкорисніше їсти гарбуз сирим натщесерце. У ньому міститься стільки ж вітаміну А, як у моркві. Тому медики радять їсти гарбуз, коли є проблеми із зором або порушення обміну речовин. Овоч містить дуже багато мінералів: натрій, калій, кальцій, фосфор, магній, залізо, сірку, хлор, марганець, мідь, цинк, фтор та йод. Гарбузові зернята — визнаний засіб від глистів. Достатньо з"їсти їх жменю, щоб забезпечити організм добовою нормою заліза.

Зараз ви читаєте новину «Гарбуз сорту "диня" смачно їсти сирим». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути