У столичному ресторані-клубі "Калинка-малинка" на просп. Маяковського в японському меню з"явилася новинка — суші по-українськи. Їх готують шести видів: із салом, оселедцем, куркою, сиром, беконом і скумбрією. Суші з незвичною начинкою дали українські назви. Порції з шести-восьми ролів коштують однаково — 35 грн.
— Рол із салом, наприклад, назвали "По-українськи", а з беконом — "Національний", — ділиться працівниця закладу Катерина Зильова, 24 роки. — Ідея зробити суші з українським нахилом прийшла до нашого головного суші-кухаря Олега Пака.
До ресторану-клубу потрапляємо ліфтом. Зали оформлені в малинових тонах. Грає музика 80–90-х. За стійкою сушист Валерій Ковальчук, 19 років, готує рол із салом.
Для суші з салом Валерій нарізає на білій дошці тонкою соломкою маринований огірок. Додає порізане маленькими кубиками свіже сало і цибулю. Начинку перемішує з часниковою заправкою.
— Вона з давленого часнику й японського майонезу, — пояснює кухар у червоному короткому кімоно. Він має татуювання на руці від зап"ястя до ліктя. — Цей майонез зроблений на основі перепелиних яєць, більш концентрований і різкий.
Сушист бере темно-зелену суху смужку з морської водорості нурі й накладає на неї рис. Пояснює, що це спеціальний рис для суші, зварений у рисоварці й заправлений японським оцтом.
— Начинку кладемо на нурі, — Ковальчук вправно перевертає пласт водорості рисом донизу. Смужкою викладає на нурі начинку з салом і загортає в рол.
— Щоб рис не прилипав до рук, їх час від часу треба змочувати у воді з лимоном.
Начинка — зі свіжого огірка, авокадо, болгарського перцю, цибулі та майонезу
Наверх ролу викладає тонко нарізане авокадо. Каже, що товсті шматки не прилипатимуть до рису. За допомогою килимка для суші макісо Валерій притискає авокадо до ролу і надає форми прямокутника. Суші розрізає на вісім однакових частин і викладає на продовгуватій тарілці змійкою. Поряд гіркою кладе рожевий маринований імбир. Із зеленого японського хрону васабі, наче з пластиліну, ліпить пірамідку.
— Із васабі можемо серце, метеликів, хвилі зліпити чи будь-яку іншу фігурку.
До суші подають маленький глек із соєвим соусом. Усі суші "По-українськи" готують однаково, вони різняться начинкою.
Смак у ролу з салом виявляється неочікуваним: сала й цибулі в ньому не відчувається. Їх перебиває легкий присмак часнику.
Для ролу "Наша Ряба" з куркою Валерій ріже смужками очищений свіжий огірок, авокадо, болгарський перець. Овочі разом зі смужками копченої курятини викладає на зелене нурі, додає майонез і загортає начинкою всередину.
— Такий рол посипаю смаженим кунжутом, як і "Океан" із копченою скумбрією та "Рол-чіз" із сиром, — каже й розрізає на шість частин суші та перекладає на тарілку з імбиром і васабі.
Начинка в ролу "Закусочний" — шматочки філе оселедця, маринований огірок, зелена цибуля. Його обкачують в ікрі летючої риби.
— Рол "Національний" — із беконом, — каже кухар. — Бекон тонкими шматочками викладається поверх суші на рис і прижимається.
Начинка — зі свіжого огірка, авокадо, болгарського перцю, цибулі та майонезу.
— Найпопулярніші, звісно, суші з салом, — додає Катерина. — Спочатку їх пропонували відвідувачам спробувати безкоштовно. Усі були в захваті. Тепер їх замовляють до горілки, саке чи сливового вина.
Жінкам заборонено їсти страву руками
— Жінки вмокнуть у соус суші й сидять із півгодини, теревенять, забувши про них. Потім кричать на офіціантів, що рол розпадається і суші неякісні, — обурюється Роман. Він готує суші в столичному ресторані. — Умокнувши в соус, суші треба одразу з"їдати.
Є кілька способів вживання страви. Суші перевертають на бік і паличками беруть так, аби можна було вмокнути рибою в соєвий соус. До рота кладуть так, щоб верхній шар опинився на язиці. Зазвичай суші не відкушують, а їдять повністю.
За іншим способом поїдання суші використовують маринований імбир. Його вмочують у соєвий соус і, наче пензлем, змащують ним рол.
Аби суші не розм"якло, сушисти радять спочатку їсти шматки, загорнуті водоростями нурі. Забагато соусу, васабі й імбиру приглушають смак страви.
Їдять суші й руками, і паличками. Але жінки — завжди паличками. Проте за японським етикетом паличками не можна передавати їжу сусідові за столом. Їх ніколи не можна встромляти в страву, особливо в рис, — так роблять тільки на похоронах. Японці не наколюють їжу і не облизують палички. Не розмахують ними, не стукають, не малюють і не затискають разом у кулаці.
Некультурно запихати їжу в рот паличками.
5 
1
Коментарі
1