
Ольга Гайдук, 33 роки, із Рівного два роки тому привезла від свекрухи свинячий сальник — плівку, що обгортає кишки. В народі її називають хусткою. Порізала на смужки й поклала в морозилку. Згадала, коли готувала крученики. Каже, страва вийшла соковита з візерунком.
— Спершу відварюю й охолоджую півсклянки рису. Беру круглий, бо він не розсипається. Додаю яйце, дві дрібно порізані цибулини, підсмажену натерту моркву, сіль, перець, 300 грамів сирої перемеленої печінки та 200 — несолоного сала. Все перемішую.
Фарш загортає у відбиті й посолені шматки м"яса, зверху — у сальник.
— Сало вимочую 2 години в холодній підсоленій воді, інакше матиме неприємний запах. Обгорнуті крученики кладу в глибоку скляну жаровню. Якщо не тримається купи, можна зв"язати ниткою або скріпити зубочистками.
Жаровню Ольга змащує смальцем або олією. Наливає всередину склянку води, накриває фольгою. Запікає в духовці близько години.
— За 20 хвилин до готовності знімаю фольгу. Тоді крученики підсмажаться й стануть рум"яними. Вони такі пахучі, пропашілі від перцю й сальника, що аж слина котиться!
У сальнику господиня також запікає м"ясо на Великдень і Різдво.
— Свинину й сальник замочую на ніч у холодній солоній воді з прянощами та спеціями. Для пікантності додаю чорний духмяний перець, мелений мускатний горіх, кілька лаврових листочків. М"ясо натираю чорним меленим перцем, гірчицею, нашпиговую часником. Подаю гарячим до овочевого гарніру. Прикрашаю зеленню.
60-річна Ірина Шевчук із Радивилова на Рівненщині ніколи не викидає сальника. Солить його, натирає часником, перцем. Згортає в рулет і зберігає в морозилці.
— Напечу коржів на кислому молоці. І нічого ліпшого нема, як присмачити їх нутряком. Їсиш гарячими, аж сало на губах пливе.
Коментарі