— Сливи поспіли. Варення ніхто з домашніх їсти не хоче. Придумую рецепти, щоб їли як закуску, — розповідає Валентина Гудима, 48 років, з Полтавщини.
На кілограм бере 8 ч. л. солі, склянку цукру, півсклянки оцту, 1 ч. л. сухої гірчиці, п'ять–шість горошин перцю, лаврове листя, три–чотири гвоздики, по пучці кориці та кардамону.
— Спецій не жалію. Виходять пряні та пікантні. В міру гостренькі. Солю, цукор кидаю, перемішую і лишаю на ніч — хай сік пускають. Він і буде основою для маринаду. Води ні краплі. Наступного дня додаю оцет, сиплю приправи. Лишаю настоюватися ще добу. Перемішую час від часу. На третій день ставлю в холодильник. Та довго там не встоять — швидко з'їдяться, — сміється. — Сливи беріть тугі й непереспілі, бо розваляться. Недозрілі теж не підходять — закуска вийде кисла та несмачна.
Щоб заквасити 10 кг слив, бере 150 г цукру, 75 г солі і 5 л води. Затримуються у погребі довше — до зими.
— Для розсолу воду з цукром і сіллю кип'ячу. Сливи мию холодною водою. Дно посудини вистеляю соломою і викладаю шарами: сливи — солома. Заливаю розсолом. Накриваю тканиною, дерев'яним кружком і кладу грузило. Сливи готові за 20–30 днів. До м'яса такі смачні, що за вуха не відірвеш.
Коментарі