— Ще моя бабуся казала: "Яка кутя на Святвечір, таким буде кожен вечір", — розповідає Михайло Цимбалюк, 44 роки, із Хмельницького. — Тому щороку готуємо її з найкращих продуктів.
Зерно облущеної пшениці Михайло купує готове. Але пригадує, що в селі цілу пшеницю на ніч замочували водою, а коли набухала, терли в макітрі макогоном. Коли лушпиння відставало від зернин, їх сушили на печі, тоді провіювали на вулиці. Робили це за кілька днів до Різдва. Кутю готували зранку 6 січня впродовж дня. Спочатку відварювали пшеницю. Брали 300 г крупи на літр злегка підсоленої води. Тоді не розвариться. Пшеницю засипають в окріп.
— Мішаю лише двічі — як засиплю та коли ще раз закипить. Тоді одразу зменшую вогонь. Так каша не пригорить. Варю годину.
Готову кашу вдень ставили на сіно в кутку кімнати під образами. При цьому казали: "Пішла кутя на покуття". Щоб каша була м'якою, каструлю з вареною крупою замотували в ковдру.
— Стакан маку ще зранку заливаю на кілька годин кип'ятком, щоб вода його покрила. Тоді він легко втирається. Воду зливаю і тру макогоном у макітрі. Додаю стакан сахару. Тру, доки мак побіліє. Його тримаю в банці в холодильнику.
Перед їдою змішує порцію каші та маку. Якщо змішати всі інгредієнти одразу — кутя швидко скисне.
— Мак символізує гроші, тому кладу його багато. Відварена пшениця — добробут, здоров'я та благополуччя родини. Родзинки, курага в куті — до краси, мед до солодкого життя, горіхи до любові. Підходять волоські, лісові, мигдаль, кеш'ю. Кришу їх великими шматками.
Розводить кутю холодною кип'яченою водою або узваром із сухофруктів. Найчастіше відварюють сушену антонівку, в'ялені груші та сливи.
3 
1
Коментарі