У столичному грузинському ресторані "Горець" печуть хачапурі по-аджарськи.
— Тісто має бути пухке, але не круте, — каже 25-річний шеф-кухар Ярослав Бойко. — На дві порції беру склянку молока, яйце, по чайній ложці солі та цукру. Замішую з 50 грамами кип'яченої води та 2 грамами сухих дріжджів. Борошно додаю на око.
Тісто підходить годину. Тоді Ярослав розкачує його в овал. Уздовж смугою викладає сир сулугуні.
— Секрет смачного хачапурі — сир. Із натурального випічка завжди вийде смачна. Купуємо сулугуні завжди в однієї жінки. Вона робить із козячого молока, хоча грузинський — із баранячого.
Загортає краї тіста човником. У центрі лишає круглий отвір для жовтка.
— Бортики іще піднімуться, коли буду пекти. Роблю високі, щоб трималася начинка. Змащую заготовку яєчним жовтком. Тоді тісто запечеться рум'яним. Біле виглядатиме неапетитно.
Хачапурі кладе в розігріту до 200°С духовку на 10 хв. Потім дістає і вбиває яєчний жовток.
— Швидше фотографуйте, бо тісто опуститься. За 10 хвилин уже не так гарно виглядатиме.
— Щоб було смачніше, треба виделкою збовтати жовток, — радить офіціант грузин Бачо.— Тісто поріжте маленькими шматками, наколюйте виделкою й умочуйте.
Клієнти їдять хачапурі також руками. Відламують краї тіста та вичерпують жовток.
— Подаємо до чаю. Інколи замовляють замість солодкої булочки. Дехто бере до супу, салату. Хачапурі замінює грузинам хліб. Дуже ситне.
300-грамова порція коштує 70 грн.
1 
1
Коментарі