Аргентинець 56-річний Хосе Антоніо Руїс, шеф-кухар столичного ресторану "Ранчо "Ель Гаучо", готує європейські страви. Каже, в аргентинській кухні національних наїдків лише 5%.
— Аргентина — емігрантська країна. Більшість її жителів — вихідці з Європи. Кожен народ приносив свої страви. В аргентинській кухні часто використовують м'ясо, шинку, сир. Приїжджих зі східних країн, як-от Індія чи Іран, майже немає. Тому й особливих спецій аргентинці не використовують. Їжа негостра та не дуже перчена. Дуже популярні страви на грилі.
Антоніо Руїс для себе готує рідко. Каже, коли залишається вдома сам, обідає сосисками із гастроному навпроти. Він 11 років живе у Києві. Для родини готує обід із однієї-двох страв.
— Поїсти смачно люблю. Маю бібліотеку подарованих кулінарних книг. За ними не готую, лише вивчаю поєднання продуктів у рецептах. Цікаво спостерігати за реакцією гостей, які вперше куштують незвичну для них страву, наприклад солодке м'ясо. Для великої компанії раджу приготувати справжній аргентинський суп.
Його варять на 3 л курячого бульйону. 250 г цибулі ріжуть шматками 1 см. Обсмажують їх у 50 г рафінованої олії. Готують у глибокій сковороді або в каструлі з антипригарним покриттям.
— У більшість страв додаю оливкову олію. На ній смажу м'ясо та овочі. Але для цього супу найкраще годиться соняшникова. Оливкова може перебити його смак. На сковороду додаю 5 грамів лаврового листа та 250 дрібно порізаного болгарського перцю. Також кладу по 200 грамів копчених бекону та балику. Коли нагріваються, вони віддають смак і аромат у засмажку.
Кухар підсмажує у тій самій посудині 250 г дрібно порізаної моркви. Додає бульйон. Кладе 300 г порізаної на кубики 2 см картоплі. Проварює кілька хвилин і наприкінці додає 600 г вареної чорної квасолі. Обов'язково сипле 10 г солодкої паприки і варить 4 хв. Солить.
— Коли сервірую на тарілку, притрушую дрібно порізаною зеленою цибулею. Суп виходить не дуже густий, ароматний і ситний. Гості ресторану часто замовляють його на обід та вечерю. Витрачаю на приготування 25 хвилин.
3 
1
Коментарі