"Доля немилостива до мене ще з дитячих років, - пише тернополянка Ніна Вікторівна. - Я рано залишилася сиротою. Після заміжжя життя не покращилося. Свекруха була проти вибору сина, тому перетворила моє життя на пекло. Чоловік почав заглядати у чарку. Тішилась тільки двома дочками, віддавала їм усе, що могла. А тепер вони на мене кричать, скандалять, викачують гроші. Купують собі щось смачне, а зі мною не діляться. Я ж ради них була готова на все. За що мені така розплата? Чому вони виросли невдячними?"
Лист показую київському психологу Анатолію Вітвицькому.
"До мене часто звертаються батьки з такими ж запитаннями, - не дивується сповіді тернополянки Анатолій Григорович. - Ми не народжуємо і не виховуємо дітей для того, аби вони щохвилини дякували нам за це і були винні усе життя. Не вимагайте від дитини плати за все, що робили і робите для неї. Ви дали своїй дитині життя. Як вона може віддячити Вам?".
Психолог пропонує авторці листа замислитися, як вона віддячувала своїй матері.
"Усі батьки, як і діти, - страшні егоїстисти, - каже психолог. - Ваші доньки дадуть життя іншим людям, ті – наступним поколінням. Ось так виглядає нескінченний закон вдячності дітей перед батьками".
У чому причина, що діти виростають егоїстами, без співчуття до батьків, які їх виростили?
Розказувала моя бабуся колись таку повчальну історію: коли сім'я сідала вечеряти, всі їли за столом, а для бабусі господар відводив окреме місце в кутку й давав тарілку у формі корита. Одного разу він побачив свого сина. Той бавився в дворі й щось длубав у кавалку дерева. Батько спитався, що той робить. "А я роблю тобі коритце, тату, аби ти мав колись із чого їсти, як ото зараз бабуся.
У першу чергу причина такої поведінки доньок проста — мама не навчила себе поважати і цінувати. Також не навчили поважати інших старших людей. Здебільшого така поведінка прослідковується у дітей, яким батьки ні в чому не відмовляли, навчили будь-які подарунки сприймати як належне. Дітям не можна дозволяти усе. Завжди повинна бути розумна межа".
Як навчити дитину поважати батьків?
"Для початку навчіть їх поважати інших людей. Дитину варто підняти в автобусі, коли заходить вагітна жінка чи бабуся. Маля повинно розуміти, що є старші, яким треба поступитися місцем. Моя мама любила повторювати: "Дитині треба приділяти багато уваги і любити її, але не фанатично. Тоді вона виросте нормальною". А хресна мама мені сказала іншу мудрість: "Діти невдячні, бо так їх навчили. Відкуповувалися від них усе життя, а любові й ласки не дали".
Як ви підтримуєте матерів, від яких відвернулися діти?
"У травні я мав на прийомі жінку, яку діти вигнали з дому. Вона вісім років працювала в Італії. Поки мала здоров'я, помагала донькам. А коли працювати на чужині вже не змогла і повернулася додому, вияснилося, що дітям вона не потрібна. У жодної з трьох доньок в квартирі для неї не вистачило місця. Зараз кочує по чужих людях. Як я їй можу допомогти? Вчу на таких прикладах інших — саможертовність у наш час нікому не потрібна. Треба дитині не давати все і всю себе, а вчити цінувати батьків. Вдячність треба заслужити".
У чому батьки найчастіше помиляються під час виховного процесу дітей?
"Вони не вміють цінувати своїх дітей. Любіть свою дитину будь-яку. Вона може бути неталановитою і неуважною, але це ваша дитина, радійте їй щодня. Під час виховання дитини, не зганяйте на ній свій поганий настрій. Не принижуйте дітей у процесі виховання". Психолог радить батькам не мучити себе, якщо не можете дати щось своїй дитині.
"Погано, якщо можете дати і не даєте. Привчайте дитину до роботи — хай допомагає вам на кухні, на городі, під час прання і прасування. Не давайте гроші за гарні оцінки і допомогу по дому. Це діти повинні робити не за щось, а просто так. Головне батькам варто пам'ятати: діти народжуються не тільки для того, щоб ми їх виховували, а й для того, щоб вони виховували нас", - вважає Анатолій Вітвицький.
2 
1
Коментарі