1 грудня Європарламент схвалив вступ Хорватії до ЄС. Рішення підтримали 564 депутати, 38 виступили проти й 32 утрималися. Тепер Хорватія та Європейський Союз підпишуть договір про вступ, який потім повинні ратифікувати парламенти всіх країн-членів. Хорватів закликали завершити судову реформу, боротися з організованою злочинністю та корупцією, реформувати ринок праці.
28-м повноправним членом ЄС Хорватія стане в липні 2013-го. Заявку країна подала вісім років тому. Офіційні переговори почалися за два роки. Улітку 2011-го серед хорватів провели соцопитування: чи хочуть вони, аби країна вступила до Євросоюзу? 52 відсотки висловилися "за", 38 - "проти". Багато хто бояться, що через членство в ЄС ціни зростуть до рівня європейських, а зарплати залишаться на теперішньому рівні
Павло ІСАЙКОВ, 17 років, студент, Сісак:
- Коли Хорватія остаточно вступить у ЄС, ми швидше розвиватимемося. Краще працюватимуть соціальні служби. Заробітна плата зросте, не буде мита при перетині кордону. Але спочатку, мабуть, буде велика інфляція. Особливо це відчують ті, хто заробляють найменше.
15 років тому в нас була війна. Зараз цього ніде не видно. Тут нема жодного місця, за яке мені було б соромно перед Європою. Бомжів і жебраків дуже мало.
Після нас до ЄС увійде Туреччина, далі - Сербія. Україні далеко до цього.
Среко КОВАЧІЧ, 56 років, учитель, Спліт:
- Більшість моїх знайомих проти вступу до Євросоюзу. Бояться, що Брюссель втручатиметься в наші внутрішні справи. Уже зараз нам диктують, кого маємо судити, як жити, а буде ще гірше. Хоча давно пора розібратися з корупцією, воєнними злочинцями й відмовитися від варварської судової системи.
Вступ до ЄС - це шанс стати демократичною країною. Пройти цей шлях самотужки ми не зможемо - потрібен постійний контроль Європи.
Мирна ТЕРЕС, 42 роки, домогосподарка, Загреб:
- Балканців ображає ставлення з боку членів ЄС. Постійно по телевізору чуємо, що багаті країни бояться наших заробітчан, що після спрощення в'їзду Європу заполонять наші будівельники, які забиратимуть роботу у французів чи німців. Але ж французи самі приїздять сюди, щоб набрати бригади. Наші хлопці працюють якісніше й дешевше.
Брат чекає, коли введуть спрощений візовий режим. Його депортували з Італії за нелегальну роботу. Трохи працював у Будапешті, але заробітки там зовсім не ті. Уже зробив новий паспорт, тепер чекає січня, щоб знов їхати до Палермо.
Чоловік уже шість років працює у Норвегії. Зі вступом до ЄС нам буде простіше приїхати до нього. А, головне, зможемо легалізувати тут його заробітки.
Слава ТРЕВІЧ, 34 роки, юрист, Загреб:
- Балканські країни приймають за іншими правилами, ніж решту. Як казав один наш політик: "Із головорізами в ЄС інша розмова". У Брюсселі вимагають, щоб усі міжнародні конфлікти були врегульовані, й усі злочинці відповіли за скоєне. Тим часом Туреччина до кінця так і не розібралася з курдами, але на це ЄС заплющує очі.
Хорватам виявилося простіше помиритися зі Словенією, ніж видати Гаазі того ж генерала Анте Готовину. Для багатьох він - один із найбільших національних героїв, а його видача - грубе втручання у внутрішні справи. Ніхто не хоче, щоб повторився сценарій сербів, які тепер кожен свій крок мусять узгоджувати з ЄС. Хорвати не проти жити, як німці чи іспанці, але при цьому хочуть бути незалежними ні від кого.
Тома ІВАС, 29 років, економіст, Загреб:
- Коли Хорватія почала виконувати "35 пунктів", усі помітили позитивні зміни. Самі ми це навряд чи змогли б, але за реалізацією кожного пункту пильнували експерти з ЄС. Наприклад, 10 років тому все обладнання для лікарень постачала одна родина. Воно було не дуже якісне, ще й за завищеними цінами. Контролери з Німеччини простежили, щоб усі тендери відбулися чесно, не було неадекватних цін. Тих, хто був причетний до попередніх закупів, посадили. Хто міг подумати, що доберуться до таких людей? Поновили справу колишнього прем'єр-міністра Іво Санадера, якого звинувачують в отриманні величезних хабарів. Але на цьому, думаю, радикальні зміни й закінчаться. Організовану злочинність ніхто не подолає ні за рік, ні за п'ять.
Марія ВУЙНИЧ, 37 років, інженер, Осієк:
- Багато хто бояться, що ЄС вимагатиме від нас підняти ціни. Це зачепить і продукти, і комунальну сферу. Зарплати ж при цьому, як бачимо на прикладі Польщі й Угорщини, рости не поспішають. Та й сам Євросоюз тепер переживає не кращі часи через Грецію, Португалію й Ірландію.
У Хорватії дуже високий рівень безробіття. Президент Іво Йосипович обіцяє, що інвестиції допоможуть відкрити нові робочі місця. Але хіба Європа будуватиме тут заводи? Спочатку там вирішуватимуть свої проблеми, а тоді вже прийдуть хорватів рятувати.
Твртко МАЧЕК, 33 роки, програміст, Загреб:
- Після початку інтеграції до ЄС у країні стало більше органів контролю. Тепер можеш поскаржитися на всіх: від продавця в магазині до чиновника. Це позитивно вплинуло на життя. Навіть двірники почали краще працювати.
Виконати всі вимоги Євросоюзу буде складно. Найбільшою проблемою вважають екологію. Хочуть, щоб відмовилися від неекологічних автівок. А як це зробити, коли 70 відсотків населення їздять на таких?
Як Хорватія вступала до ЄС
Міністерство євроінтеграції в хорватському уряді створили 1998 року. 2005-го почалися переговори про вступ. Країна-кандидат має отримати позитивну оцінку по Community acquis ("Доробку спільноти". - "Країна") - документу з 35 пунктів. Він містить питання, що стосуються вільного руху товарів, оподаткування, енергетики, освіти, інформаційного суспільства, інтелектуальної власності та іншого. Хорватія на початку отримала оцінку "Необхідні вагомі зусилля" за більшістю економічних та фінансових пунктів. У розділі "Довкілля" оцінка була "Повністю не відповідає вимогам". Останні проблемні питання вдалося закрити за останній рік.
Вступ Хорватії до ЄС певний час блокували Італія й особливо Словенія. Італійці, які історично володіли хорватськими землями, обурювалися, що не мають права купувати їх нині. 2006-го підписали угоду, яка дозволила їм це робити, а хорватам - набувати землю в Італії.
Зі Словенією Хорватія мала територіальні суперечки ще від розпаду Югославії. Торік країни домовилися, що їх вирішить міжнародний арбітраж. Хорвати також погодилися видати міжнародному трибуналу в Гаазі своїх військових злочинців на чолі з генералом Анте Готовиною, які брали участь у громадянській війні в колишній Югославії у 1990-х.
"Якщо перед Хорватією зачинити двері до ЄС, дуже швидко вона вийде з-під європейського впливу, а це навряд чи нас потішить"
5500 кун
у середньому заробляє за місяць житель хорватської столиці Загреба. Це близько 8 тис. грн. Кілограм свинини коштує в середньому 60 кун - 86 грн. Кіло картоплі - 7 кун, 10 грн.
3 
1
Коментарі