6 вересня 2010 р. міністр Бельгії з питань охорони здоров'я Лоретт Онкелінкс, 51 рік, заявила, що країна може зникнути з карти Європи:
- Люди повинні готуватися до розпаду Бельгії. Ми вже не можемо ігнорувати, що більшість населення Фландрії хочуть поділу. Від цього ніде подітися.
Її підтримав лідер франкомовного регіону Валлонії Руді Демотт, 47 років. На його думку, настав час "розглянути всі варіанти".
Так франкомовні чиновники зреагували на відставку їхнього лідера 59-річного соціаліста Еліо ді Рупо, який вів коаліційні переговори. Король Альберт ІІ, 76 років, доручив подальші перемовини щодо створення коаліційного уряду двом представникам - одному від франкомовних бельгійців, другому - від фламандців.
Наприкінці квітня цього року уряд на чолі з Івом Летермом через мовні суперечки пішов у відставку. У червні відбулися парламентські вибори. Однак у Бельгії досі немає нового уряду.
Мова
На півночі країни, Фландрії, живуть фламандці. Поширена тут мова належить до західної підгрупи германських мов. Південна - валлонська - частина населення говорить французькою.
У столиці Бельгії переважає французька. Офіційно Брюссель двомовний, але при веденні державних справ дотримуються фламандської. Нею ж повинні виписувати ордери в поліцейському відділку та заповнювати виборчі бюлетені. 75% книг, газет і журналів у бібліотеках видають фламандською. Сертифікат про володіння нею вимагають від батьків, які хочуть усиновити дітей.
Пацієнтів направляють до тієї лікарні, яка закріплена за ними за мовною ознакою.
Мовні конфлікти
У Веммелі поблизу Брюсселя фламандські протестанти обклеїли плакатами будинок міського голови Андріеса. Він наказав бібліотекарці надіслати листи французькою до валлонських театрів, хоча формально місто розташоване на території Фландрії. Минулого року на нього скаржилися, мовляв, у французькій школі нові вікна поставили раніше, ніж у фламандській.
Економіка
Бельгія проголосила незалежність 1830 року. Франкомовна Валлонія з покладами заліза та вугілля випереджала фламандську північ країни. У Фландрії населення займалося переважно сільським господарством.
Сьогодні валлонська частина відстає в економічному розвиткові від фламандської. Хоча центр металообробної промисловості досі знаходиться у валлонському Льєжі, її продажі скоротилися. Занепала й вугільна галузь.
Державний борг Бельгії - один із найбільших в Європі. Країна заборгувала 80% від суми ВВП і займає третє місце після Греції та Італії. Рівень безробіття в окремих регіонах сягає 20%.
Із Фландрії частина коштів надходять до Валлонії. Фламандці хочуть, щоб гроші залишалися в них.
Релігія
Південь країни є католицьким, північ - протестантською. Це тягнеться з позаминулого століття.
Олівер БІЕРІН, 25 років, політолог, Льєж, Валлонія:
- Ділити країну навпіл нереально. По-перше, у Брюсселі проживають і фламандці, й валлонці. Частині доведеться переселятися. По-друге, треба буде створити дві судові системи, дві армії, а це дуже дорого. Зменшаться соціальні пільги. Більшість бельгійців не хочуть такого розпаду. Про нього почали говорити через політику. Фламандські політичні партії прагнуть відокремитися, бо вони багатші та сильніші. Врешті, поділ суперечить ідеї Європейського Союзу. Організація об'єднує різні країни, розколу всередині своїх членів не допустить. У каталонській Іспанії теж спалахують рухи за незалежність, але в щось значніше не переростають. Фламандці дуже принципові. Продають житло тільки своїм. У Фландрії набагато легше купити квартиру, якщо знаєш місцеву мову. Обраного міського голову там можуть не затвердити, якщо він у списках фігурує французькою. У Валлонії немає таких проблем. При цьому всі фламандці володіють французькою.
Культури фламандців та валлонців дуже відрізняються, бо перші багато запозичили в нідерландців, а другі - у французів. У бельгійських університетах одні курси викладають фламандською, інші - французькою.
Стефане БІАНЧІН, 29 років, Льєж, Валлонія:
- Ніякого розпаду Бельгії не повинно бути. Мовні та культурні розбіжності склалися тут історично. Але чому країна не може складатися з регіонів, що дуже відрізняються? Я не серджуся на фламандських продавців, якщо ті не говорять до мене. Приїхав у Фландрію - вивчи хоча б декілька слів.
Бернард ПРІГНОТ, 56 років, Ґенк, Фландрія:
- Не думаю, що Бельгія коли-небудь розпадеться. Соціальних причин немає. Більшість населення не хочуть цього. Є політичні мотиви, що описуються двома словами: гроші та влада.
Як на мене, Фландрія менш культурно розвинена. Зате має економічні переваги.
Рубен КАШТЕЛЕЙН, 24 роки, студент Льовенського католицького університету, народився на півночі Фландрії:
- Вважаю, що Валлонія та Фландрія повинні зміцнитися, стати потужнішими. Щоб Німеччина, Італія, Швейцарія та інколи Росія не мали сильного впливу на державне управління.
Столиця країни - повністю двомовне місто. Зараз дуже багато франкомовних перебираються жити й працювати на північ, у Фландрію. Люди добре розуміють: якщо переїжджають з однієї території на іншу, повинні дотримуватися правил, які там існують. Упереджені "французькі" медіа часто забувають, що до уряду Фландрії обрано аж трьох франкомовних. А 10 років тому фламандським політикам відмовили в можливості обиратися до уряду Валлонії.
Брюссель - дволикий. Удень - це прекрасне фламандське місто, вночі - франкомовне.
У школах Фландрії обов'язковими є французька, голландська, німецька й англійська мови. На вибір вивчають латинську, грецьку, іспанську чи польську
Найбільше багатіїв живе у фламандському регіоні, тоді - у Брюсселі. Там також люди небідні. Німецькомовні спільноти практично ізольовані й небагаті. Колишні промислові центри Льєж, Монс, Шарлеруа також не процвітають. У обох частинах культурний рівень майже однаковий. Хоча на півдні через близькість до Франції більш розвинене кіно й телебачення. У Північної Бельгії слабші зв'язки з Нідерландами, тому з мистецтвом там не дуже.
Франкомовні школи оснащені гірше. Бідніші бібліотеки, у класах хімії може не вистачати необхідних реактивів, бракує вчителів. Тому в Брюсселі батьки частіше віддають дітей до шкіл, де основна мова голландська.
У школах Фландрії обов'язковими є французька, голландська, німецька й англійська. На вибір вивчають латинську, грецьку, іспанську чи польську. У Валлонії тільки одна мова обов'язкова - французька, друга - голландська чи англійська. Англійська стає дедалі популярнішою в усій Бельгії.
Житло трохи дешевше на півдні.
Андреас УМЛАНД, 43 роки, історик, політолог:
- Упродовж наступних років європейська інтеграція лише посилюватиметься. Рано чи пізно Європа перетвориться на єдину федеральну державу. Якщо Бельгія розділиться на дві частини, це особливих змін не принесе. Вже зараз є популярною концепція "Європи регіонів", яка передбачає якомога більшу регіональну автономію частин ЄС - не країн-членів, а саме регіонів. У випадку Бельгії дуже швидко ті проблеми, які розв'язував місцевий уряд у Брюсселі, розв'язуватиме європейський уряд там-таки. Сепаратистські тенденції спостерігаємо й в інших регіонах ЄС, зокрема в Каталонії та Шотландії. Але вони зараз слабші за фламандсько-валлонську проблему. Бельгія була змушена погодитися на федеральний устрій держави саме через постійні конфлікти.
Можна очікувати, що Європейський Союз сприятиме подібному розв'язанню придністровської проблеми, залучаючи до своїх структур і Молдову, й Україну. Тож зміниться й орієнтація Придністров'я.
Щодо України також є багато спекуляцій - чи збережеться вона як одна держава. Можна, звичайно, обговорювати поділ, як це, приміром, відбулося у випадку з Чехословаччиною. Проте, на відміну від того сценарію, тут велике питання, де саме мав би пройти кордон між двома українськими частинами. Тобто, сепаратизм зазвичай починається тоді, коли межі території добре визначені. Цього в українському випадку немає.
Великі держави, скоріше за все, залишаться в нинішніх кордонах. У Росії зараз чимало проблем із безпекою - як із боку Китаю, так і мусульманського населення всередині країни. Але щонайбільше - це відокремлення Північного Кавказу за певних умов. Китай може втратити Тибет і Синцзянь лише в разі, якщо припиниться його економічне зростання. Допоки воно триває й Китаю не загрожує послаблення його позицій у світі, про зміни кордонів не йтиметься.
"Бельгія - це країна, яка утворилася долею випадку. За всю історію вона здобула собі тільки короля, національну команду з футболу та кілька марок пива"
Ів ЛЕТЕРМЕ, колишній прем'єр-міністр Бельгії (березень - грудень 2008 року, листопад 2009-го - квітень 2010 року)
10,5 мільйонів людей
живуть у Бельгії, із них 6,5 млн - фламандці, 4 млн - валлонці
58 відсотків бельгійців
розмовляють фламандською, 31% - французькою, 1% віддають перевагу німецькій
Безробіття на півдні вище у 2,5 раза
У Бельгії три економічні регіони: Фландрія, Валлонія, Брюссель і три культурні спільноти - фламандська, французька і німецька.
Площа Фландрії, що на півночі - 13 тис. 522 кв. км, у ній живуть 6,5 млн людей, у регіоні говорять фламандською
Площа південної Валлонії - 16 тис. 844 кв. км, тут мешкають 4 млн людей, більшість - франкомовні
Північ випереджає південну частину у ВВП на 15%. Рівень безробіття у Валлонії у 2,5 раза вищий, ніж у Фландрії.
Брюссель територіально розташований у Фландрії, хоча місто вважають історично валлонським. Більшість населення столиці франкомовні.
Німецькомовна спільнота - близько 70 тис. людей - живе на території Валлонського округу на сході країни. Є німецькомовний телеканал, радіостанція та щоденна газета
5 
1
Коментарі