Головним внутрішнім резервом киян є повернення після травми Дениса Гармаша
Влітку 2013 року київське "Динамо" придбало гравців на 50 мільйонів євро. Чому клуб після цього посів тільки четверте місце – найнижче за часів чемпіонату України?
– Тренер Олег Блохін неадекватно оцінив свої можливості. Імовірно, це пов'язано з тим, що у 23 роки він здобув "Золотий м'яч" і з тих пір дещо відірвався від землі.
Будь-який президент клубу, що запрошує Блохіна, мав би брати до уваги одну фразу Олега Володимировича. Коли він закінчував кар'єру футболіста, то сказав: "Другим тренером не буду ні у кого. Навіть у Лобановського". Той же Ребров вважав, що з нього не впаде корона, якщо попрацює в молодіжній команді клубу, а потім – помічником Блохіна.
Чому "Динамо" грало блідо навіть тоді, коли головним був Блохін, а тренувальним процесом керували Ребров та іспанець Ріанчо?
– Була невизначеність, роздвоєність у функціях. Останнє слово на передматчевих настановах залишалося за Блохіним. І його "камон, плей" було явно недостатньо, щоб команда заграла тоді так, як зараз. Відповідно – втрата авторитету тренером і несприятлива для здобуття результатів атмосфера в роздягальні. Припускаю, українці ще могли сприймати Блохіна. Але легіонери, щонайменше, були налаштовані скептично. Для себе вони вирішили десь так: хай бос клубу розбереться з тренерським складом. І тільки після цього ми гратимемо в повну силу.
Блохін очолив "Динамо" у вересні 2012-го. Яка була ваша перша реакція на його призначення?
– Негативна. Тут дещо особисте. 2007 року збірна України, очолювана Блохіним, програла литовцям виїзний матч відбору до Євро-2008. Був на поєдинку. Потім прес-конференція. Олег Володимирович скаржиться на те, що йому не вистачає виконавців. Піднімаюсь, кажу, що таланти є, але їх треба шукати і розгледіти. "Назовите фамилии", – вибухає тренер. Називаю: Чигринський, ще кілька прізвищ. Дискутуємо на підвищених тонах. Потім їдемо разом із командою до аеропорту Каунаса. Розмовляю з Роменським, тренером воротарів. Підходить Блохін і починає волати: "Я вам что-то должен?" І так кілька разів. Після цієї дикої сцени моє ставлення до Олега Володимировича визначилося остаточно.
Якби Ігор Суркіс призначив Блохіна після Кубка світу-2006, це можна було зрозуміти. Але Євро-2012 збірна України провела невдало. Чим керувався президент клубу?
– Суркіс багато років перебував під враженням фантастичної роботи Лобановського. Він був переконаний: бодай один із підопічних Валерія Васильовича має стати таким же успішним тренером і послідовником ідей метра. Перебрав майже весь склад. Блохін був останнім "динамівським" шансом. Тоді принаймні здавалося саме так. Це вже зараз можна сказати: "динамівський" вектор таки спрацював. Але для цього треба було поставити людину, яка пройшла не тільки школу Валерія Васильовича, а пограла в Англії, Туреччині, Росії. Думаю, Сергій Ребров і Михайло Фоменко, який якісно відпрацював у "Динамо" 1993-го, – найкращі учні Лобановського.
Що могло врятувати Блохіна?
– Нічого. Його зняли після матчу з "Шахтарем" 16 квітня. Київ програв удома – 0:2. Олег Володимирович давав флеш-інтерв'ю телевізійникам. Про своє звільнення ще не знав. І сказав: "Не знаю как кому, а мне второй тайм понравился". Це при тому, що гості, забивши два голи до перерви, дуже спокійно, за рахунком, зіграли після неї. Слова Блохіна означають: аналізувати невдачі й робити з них правильні висновки він не здатний.
Чи був матч "Динамо" за тренерства Блохіна, який міг би дати надію – тренер може виконати поставлені перед ним завдання, "проскочити" завдяки класу гравців? Наприклад, у квітні позаторік кияни зім'яли "Зорю" в Луганську – 5:0, потім упевнено перемогли "Дніпро" – 2:0.
– Ви назвали "внутрішні" матчі. Я звик рівняти "Динамо" за найкращими європейськими зразками. Не було жодного міжнародного поєдинку, в якому б кияни мали принаймні перспективний вигляд. Той же "Шахтар" давно належить до помітних команд континенту. Регулярно виступає в Лізі чемпіонів. Блохін програв Луческу всі свої матчі.
Найсимпатичніше вам "Динамо" у період після Лобановського?
– Весна 2009-го, коли командою керував Юрій Сьомін. Пригадую поєдинок у Парижі, 1/4 Кубка УЄФА проти "Парі Сен-Жермен". Гості не ризикують – 0:0. У Києві – 3:0, без шансів для французів. Матч засвідчив максимально гармонійну на той момент взаємодію гравців із тренером.
Зараз уже зрозуміло, що Сьомін як топ-тренер для команд із пострадянського простору закінчився. Припустимо, влітку 2009-го він залишається в клубі. Чи могло б "Динамо" розвиватися з ним?
– Думаю, так. Симпатичний склад, який тренер знає досконало, всі умови для роботи. Команда мала прогресувати. З "Локомотиву" вдруге приходив уже інший Сьомін. Принаймні – психологічно.
Що не вдалося з "Динамо" у Газзаєва?
– Запросити Валерія Георгійовича – був ризикований, але перспективний хід. Амбіцій йому ніколи не бракувало. "Динамо" могло або "вистрілити", або все це мало закінчитися так, як закінчилося (чотири роки тому кияни програли матч Ліги Європи молдовському "Шерифу", і тренер подав у відставку. – "Країна"). Мабуть, Газзаєв ментально не зійшовся з колективом. Але ж "зір" на гравців має феноменальний. І в Києві це показав. Вважаю, в нинішніх успіхах команди відсотків 30 заслуги Газзаєва. Достатньо назвати одне прізвище – Ярмоленко.
Після відставки Блохіна ви кого вважали найбажанішим претендентом на посаду? Іноземця?
– Категорично проти тренера-легіонера. Йому треба час, якого не було, бо команда "валилася" давно. Друге: в країні почалася фінансово-економічна криза. Я не зрозумів би, якби Суркіс не поставив Реброва.
Який стиль гри теперішнього "Динамо"?
– На Сергія, очевидно, справила враження "Барселона" часів Ґвардіоли. Не кажу, що "Динамо" грає в "Барселону". Але один елемент Ребров у іспанця перейняв – пресинг у зоні втрати м'яча.
Раніше центральні захисники катали м'яч, а опорник Велозу не ризикував. Брак у португальця був мінімальний. Але за час, який "динамівці" втрачали на безцільні передачі, суперник встигав перебудуватися і зайняти оборону. Ребров від центрального півзахисника вимагає гостріших дій. "Динамо" відмовилося від двох опорних. Зі схеми 1‑4‑2‑3‑1 перейшло на 1‑4‑1‑4‑1. Навантаження на кожного гравця зросло. Але підвищилася і продуктивність. Вона стала можливою завдяки класній роботі флангових – Ленса та Ярмоленка.
Хто має діяти на вістрі атаки – Кравець чи Мбокані?
– Артем навіть зовні нагадує інтелектуала – піаніста чи художника. Емоційно він дуже вразливий. Мбокані кілька місяців лікувався, відновлювався на пляжах. Повернувся до Києва й одразу став забивати. Враження таке, що Кравець, угледівши форму конкурента, програв ментально.
Що не вдалося Реброву за час роботи головним тренером?
– Можна згадати нічийні поєдинки з "Олімпіком", "Карпатами" й "Зорею". Але то були тури, яким передували матчі збірних. До честі Реброва, він не скаржився на це. Тому три нічиї за 14 матчів – це досягнення, а не втрачені очки.
Показовіший виїзний матч проти "Ольборга" – 0:3. Стикнувся з дуже організованою командою. Данці скористалися колективними помилками киян.
Якщо "Динамо" залишить Ярмоленко, як це позначиться на потенціалі команди?
– Думаю, втратять одразу відсотків 30. Хотілося б, аби Андрій відіграв принаймні до літа 2016-го. Тоді закінчується його чинний контракт.
Якою має бути селекційна робота взимку?
– Команда не потребує масштабного посилення. Є внутрішні резерви. Головне – повернення після травми Дениса Гармаша.
Чи може Ребров пожертвувати Лігою Європи заради підсумкового першого місця в чемпіонаті?
– Якщо "Динамо" виграє "золото", але поступиться французькому "Генгаму" в 1/16 фіналу Ліги Європи, то для тренера чемпіонство буде з гірчинкою.
4 
1
Коментарі