Сьогодні Профспілка працівників Національної Академії Наук України провела мітинг під Верховною Радою. Участь у ньому брали близько 400 осіб із різних інститутів Академії.
Працівники вимагали зробити науку одним із пріоритетних напрямів у діяльності влади і збільшити фінансування науково-технічної сфери. У руках мітингувальники тримали прапори з назвами наукових установ НАН України, плакати з написами "Знищення науки - знищення держави", "Фінансуєте науку - фінансуєте майбутнє".
"Зараз у парламенті розглядають проект бюджету на наступний рік. Згідно нього, НАН недофінансують на 2 мільярди гривень. Ми вважаємо, що до держбюджету потрібно додати мінімум 998 мільйонів - у тому числі 502 мільйони на фонд зарплати. Академія працює у режимі неповного робочого дня, працюють 4 дні на тиждень. Хтось бере вимушені відпустки. Когось переводять зі ставки на 0,75 або 0,5. Не вистачає заробітної плати", - розказує Gazeta.ua голова Профспілки працівників НАН України Анатолій Широков.
У Законі "Про науку і науково-технічну діяльність" йдеться, що з 2020-го фінансування науки має складати 1,7% ВВП на рік. У нинішньому році - лише 0,19%. В інших країнах світу на науку щороку виділяють 3-4% ВВП на рік.
"Відразу збільшити фінансування важко. Це можна робити поетапно. До прикладу, наступного року зробити 0,5 відсотків ВВП. Це було б удвічі збільшення видатків на науку напередодні 100-річного ювілею Академії", - додає керівник Профспілки.
Зараз в установах НАН України працює менше 30 тис. працівників. Це на 26% менше, ніж 3 роки тому. 1991-го - 90 тис. осіб.
"Найкращі видатки на науку були у бюджеті 2008-го. Науковці доходили до прообразу середнього класу. 2010-го погіршила ситуацію криза. Зараз змістилися акценти. Якщо раніше усі 6 Академій наук отримували 1,8 мільярдів бюджету, а одна Генеральна прокуратура 800 мільйонів, то нині піраміда перевернулася. Генпрокуратура отримує удвічі більше, ніж Академія", - розказує Анатолій Широков.
Середня зарплата в Академії - 6,7 тис. грн. Ця цифра не дотягує до середньої зарплати в Україні - 7,9 тис. грн. Такого співвідношення не було ніколи за всі роки незалежності.
"До пенсійного стажу за законом не зараховують навчання в аспірантурі та декретну відпустку. Крім того, у молодого фахівця зарплата фактично така ж, як у прибиральниці. Тому вони їдуть за кордон. Там наші кадри ще потрібні", - каже голова профкому Інституту метлофізики Тетяна Владімірова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Незалежна Україна: винаходи українців за 27 років, які знає весь світ
Зарплати українських науковців найнижчі серед країн Європейського союзу. Вона складає близько $200. Оклад за кордоном - $800-$1200.
"Уряд від нас вимагає стати Нобелівськими лауреатами. Мовляв, а ми вам потім заплатимо. Але умов для того, щоб працювати, немає ніяких. У нас зимою не опалюють приміщення. Сядеш за комп'ютер чи робити дослід, а через 10 хвилин пальці вже мерзнуть. Через низькі температури у приміщеннях гинуть наші дорогі прилади, від холоду полопалися труби. Але зима - це найбільш продуктивний період. Улітку їдемо в експедиції та відрядження, а взимку усе обробляємо", - голова профкому, науковий співробітник Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П.Семененка НАНУ Володимир Стадник.
Українську Академію Наук заснували 27 листопада 1918-го указом гетьмана Павла Скоропадського. Тоді президентом обрали Володимира Вернадського. Зараз НАНУ - найбільший центр наукових досліджень в країні. У складі Академії діють 163 наукових установи та 46 організацій дослідно-виробничої бази.
3 
4069
Коментарі
2