До затвердження прозорих формул визначення вартості енергоресурсів паралельно існувало фактично дві ціни: ціна українського виробника і вільна (ринкова) ціна. Це дозволяло маніпулювати цінами і отримувати дивіденди зацікавленим особам. Про це заявила Юлія Ковалів, керівник офісу Національної інвестиційної ради, на круглому столі "Енергетика в Україні: європейські перспективи".
"Я дуже добре пам'ятаю ту дискусію, коли, власне, перейшли до питання становлення цін на газ. Ми мали великі дискусії, взагалі з підходом, до чого прив'язуватися. Наскільки я пам'ятаю, було дуже багато депутатів, які хотіли в закон "Про ринок природного газу" повернути норму закону "Про основи функціонування ринку газу". Було фактично дві ціни на газ. Одна ціна для української державної компанії і виробника, а інша ціна вільна", - зазначила Ковалів.
За словами глави інвестиційної ради, принцип імпортного паритету сьогодні поширюється і на нафту. Ціна нафтопродуктів, частина яких видобувається і переробляється в Україні, продається за ринковими цінами відповідно до котирувань Plats Europe і з урахуванням доставки. "Фактично трейдери формують цю ціну. Ця ціна чи то румунського, то чи білоруського заводу, то чи австрійського, хтось возить з Азербайджану. Вони беруть (ціну, - ред.) з доставкою в Україну. Це той ліквідний ринок. Хоча і у нас є свій видобуток нафти і своя переробка нафти", - сказала Юлія Ковалів.
За аналогічним принципом імпортного паритету формуються не тільки ціни на енергоресурси. Наприклад, зерно всередині України, яка є експортером цієї продукції (на відміну від дефіциту газу, нафти та вугілля) продається за тими ж цінами, що і на експорт. "Ми великий експортер зерна. Але сьогодні наші хлібокомбінати і всі виробники зерна продають його за такими ж цінами, за якими й експортують. Це зерно йде на світовому ринку, це і є ринкова ціна", - заявила вона.
Юлія Ковалів підкреслила, що, в разі ручного регулювання цін, помилка НКРЕКП, яка ці ціни встановлює, може коштувати дуже дорого як ринку енергетики, так і економіці в цілому.
Нагадаємо, в 2016 році за ініціативою міжнародних організацій і донорів Україна почала процес лібералізації системи ціноутворення на енергоресурси. 27 квітня 2016 КМУ прийняв постанову №315, якою зрівняла ціни на газ для промисловості і населення. Цим же рішенням визначено формулу ціни газу, в основі якої лежать котирування в європейському хабі NCG (поблизу німецького міста Дюссельдорф) + доставка до українсько-словацького кордону. 3 березня 2016 НКРЕКП прийняла постанову №289, в якій затвердила нову методологію розрахунку оптової ринкової ціни електроенергії (ОРЦ). Відповідно до даної методології, вугільна складова в тарифі на електроенергію базується на котируваннях вугільного хаба ARA (Роттердам) + доставка в український порт.
На думку експертів і міжнародної спільноти, ринкова ціна на вугілля і газ на основі імпортного паритету, яка передбачено формулами "Дюссельдорф+" і "Роттердам+", дозволяє забезпечити інвестиції у вітчизняну видобуток енергоресурсів.
Коментарі