Сільгоспкооперація допоможе селянам організувати власний потужний бізнес. Проте ? як саме? Чи зможуть учасники такого об'єднання зберігати, переробляти та виводити на ринок власну продукцію? І в результаті ? конкурувати з великим бізнесом? Звісно, аби кооперація набула масового характеру, необхідна серйозна мотивація. Перші кроки – за державою. Це вигідні податкові умови, розбудова логістики. Наступні ж – за селянами. Однак, коли учасники кооперативів почнуть отримувати високі прибутки та що для цього потрібно зробити? Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів Голова Аграрного Союзу України Геннадій Новіков.
Чому саме обслуговуючий кооператив прийнято вважати оптимальним для вітчизняних економічних реалій? Чи можливо в перспективі створити в Україні розгалужену мережу сільгоспкооперативів?
? Потрібно, насамперед, чітко зрозуміти, що собою представляє сільськогосподарська обслуговуюча кооперація. В обслуговуючому кооперативі кожен учасник має один голос, а це передбачає рівність. Взяти для прикладу садівництво. Одноосібник посадив кілька соток саду, отримавши державну допомогу. Це добре, і ми вітаємо такі кроки держави. Однак, куди далі подіти ці яблука? А кооперація, яку підтримує держава, має розвиватися біля зберігання, глибокої переробки, упаковки, підготовки до продажу продукції. Що ж до обсягу господарств-учасників кооперативу. Наприклад, на території однієї сільської ради є підприємство, яке має десять гектарів саду, десять підприємств по чотири гектари і сто людей, які мають по три-п'ять соток саду. Разом у них набереться до 300-400 гектарів. Для такого обсягу вже необхідні серйозні логістичні можливості для зберігання, транспортування продукції. І якщо вони приймуть рішення створити обслуговуючий кооператив та побудують переробний завод, то отримають ринкову ціну з доданою вартістю, яка виникає в процесі переробки. У такому ланцюгу немає посередників. Що може бути краще?
Чи вигідно дрібним та середнім сільгоспвиробникам об'єднуватися в обслуговуючі та виробничі кооперативи? Які переваги вони отримають?
? Усі учасники кооперативу стають конкурентоспроможними з вертикально інтегрованим бізнесом. Адже вони мають однаковий доступ до ціни реалізації продукції, за однаковою ціною купують засоби захисту, саджанці тощо. При цьому, загальний об'єм виробленої у них продукції досить значний. Також важливим питання є кооперативна техніка. Навіщо кожному трактор? У кооперативі ж навантаження на цю техніку буде оптимальне. Якщо фермер, маючи 50 гектарів землі, купує зернозбиральний комбайн за 2 мільйона гривень, ? він ніколи не окупиться. Потрібно ще близько 50 таких фермерів, щоб разом його купили. Тоді такий комбайн можна окупити за 3-4 роки. І в цьому плані єдина на сьогодні система, яка довела у світі свою ефективність та життєздатність, ? кооперативна. Вона дозволяє не лише вижити всім формам власності, а й бути конкурентоздатними.
Якщо кооперація вигідна для розвитку виробництва на селі, то яку допомогу повинна надати держава? В черговий раз мова йде лише про фінансову підтримку?
? Об'єднання в обслуговуючий кооператив вигідне сільгосптоваровиробникам різних форм власності та з різним розміром господарств. Вони можуть економічно розвиватися разом. Просто їм потрібно дати рівний доступ до ринку. Велика холдингова структура має доступ до дешевих і "довгих" грошей. А ні одноосібник, ні фермер цього доступу не мають. Тому держава у цьому випадку повинна простягти руку допомоги. Зокрема, дати не лише кошти, а систему різних фінансових інструментів, зокрема, лізингу, у побудові інфраструктури, біля якої будуть формуватися кооперативні об'єднання. Таким чином будується виробництво, створюються нові робочі місця, а головне – виникає реальний бізнес, який економічно сильний, бо він уже вертикально інтегрується, тому може конкурувати і з європейськими країнами. Розвиваючись, такий бізнес уже не потребує пільг кожного року. Ця форма організації вже довела свою ефективність за останніх сто років. Звісно, нам потрібно враховувати свої особливості, але й використовувати цей досвід.
На сьогодні держава вже зробила великий крок – у минулому році Президентом ухвалено та підписано зміни до закону про кооперацію. У ньому йдеться, що обслуговуючі кооперативи є безприбутковими. Проте наразі також діють запроваджені два роки тому норми Податкового кодексу, які нівелюють ті переваги, що вже повинні отримати кооперативи. Зараз ми працюємо над вирішенням цього питання, і влада теж має долучитися.
Чи мають перспективу обслуговуючі молочарські кооперативи? Чи враховується при плануванні молочарського бізнесу досвід країн Європи?
? Коли я був у Німеччині на території колишньої НДР, то там збереглися великі кооперативні форми, в які об'єднуються по 5-10 господарств. А у Західній Німеччині – по 100-1000 господарств та фермерів об'єднуються та формують свою структуру.
Відповідно, конкурують не окремі фермери чи господарства, а їхні кооперативні логістичні структури. Саме тому вони виживають.
Україні ж завжди був притаманний такий устрій, коли з покоління в покоління переходило сімейне виробництво тієї сільгосппродукції, яку виходило найкраще виробляти у тій чи іншій сім'ї. Від цього не потрібно далеко відходити, але зростання конкуренції зобов'язує з цього вже організовувати бізнес, сімейний бізнес.
Що ж до молочного скотарства, то господарствам, де утримують одну корову, потрібно дати можливість тримати три-п'ять. Наприклад, у селі є 200-300 дворів, де тримають по одній корові. Однак, якщо в такому селі з'являться 20-25 сімей, які будуть тримати по 10 корів, то загальний обсяг молока буде однаковим, а якість – значно вищою завдяки механізації процесі збору молока. Таким чином уже з'явиться бізнес, адже ціна за високоякісне молоко теж буде значно вищою. Об'єднавшись у кооператив, ці 20-30 селян отримають економічну мотивацію та побачать низку інших переваг.
Як зацікавити селян організувати обслуговуючий молочарський кооператив? Можете навести приклад успішної діяльності обслуговуючого сільгоспкооперативу?
? Для прикладу, член Аграрного Союзу, який утримує 250 корів і має свою просту переробку на кисломолочні продукти. Також він відкрив свої полички в магазинах в Одеській області, де продає свою продукцію. Її розкуповують за годину після відкриття магазину. Виходить, у самого себе він закуповує молоко по 5 гривень. Потім додає собівартість власної переробки і формує ціну, яка конкурентна з тими, що є на поличках. І цей приклад гідний наслідування. Тому, якщо можна збирати таке якісне молоко у населення, робити продукти на місцевій невеликій переробці, то це дає можливість селянам отримувати за своє молоко близько 5 гривень. Десь поблизу великих міст такі кооперативи можуть успішно розвиватися.
Які види обслуговуючих кооперативів є найбільш оптимальними для України?
? Надалі буде поглиблюватися зональність виробництва, тому й потрібно розвиватися відповідним чином. А це забезпечить зайнятість населення. Наприклад, у Херсонській області є сільська рада, на території якої виробляється 20 тисяч тонн ранніх овочів закритого ґрунту. І люди просять державу організувати переробку та зберігання цієї продукції. Оскільки через систему логістики відбуватиметься і планування, баланси виробництва, тому не будуть коливатися ціни. Саме тут місце кооперації. Навколо таких логістичних центрів і будуть формуватися зони виробництва.
До речі, зараз втілюється ідея створення оптових ринків сільгосппродукції. А це саме ті великі логістичні центри, які можуть стати експортними центрами, де готують продукцію для інших країн-замовників. А постачальниками можуть бути власне одноосібники через кооперативи. Адже великі партії овочів відповідної якості може сформувати лише обслуговуючий кооператив.
Як навчити цьому селян? Чи варто Мінагрополітики продовжувати навчання голів сільських та селищних рад, а в перспективі – й селян?
? Я – за навчання. Ініціативних людей досить багато. Але, на мою думку, потрібно вчитися на конкретних моделях кращих кооперативів. І найкращий приклад – сусід, який вступив до кооперативу та отримав від нього вигоду. Та щоб кооперація набула масового характеру, необхідна серйозна мотивація. Держава ж формує початкову мотивацію, коли допомагає збудувати. А наступна мотивація виникає, коли укрупнюється партія, під час переробки продукції з'являється нова ціна та нові економічні показники. При цьому зростає доступ до кредитів кожного члена кооперативу. Якщо ж людям у селах дати можливість заробити реальні гроші, тоді їх вже не зупинити. Тому саме кооперація є відповіддю на запитання – чи може вижити село.
Нагадаємо, що Міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк в минулому році презентував ініціативу "Рідне село", яка передбачає соціально-економічних розвиток сільських територій шляхом створення кооперативів. Її підтримали профільні асоціації, громадські організації, міжнародні та вітчизняні експерти. А понад 9 тисяч сільських і селищних голів, які взяли участь в опитуванні Мінагрополітики, висловилися за створення обслуговуючих кооперативів. Заробляти гроші селяни готові, об'єднуючись у кооперативи, що спеціалізуються як на тваринництві, так і рослинництві. Згідно з опитуванням, найбільше одноосібники зацікавлені працювати в кооперативах, які заготовляють молоко та вирощують і зберігають зернові.
3 
8642
Коментарі
9