Економічні тренди в агросекторі, банківській сфері, публічних фінансах та ситуація з COVID-19 з минулого року переходять у 2022-й. Якими вони були та що очікує українців і світ цьогоріч, аналізують та прогнозують експерти Київської школи економіки (KSE) у підсумковому радіоефірі.

ІНФЛЯЦІЯ, ЦІНИ ТА ВВП

Ігор ДЕЙСАН, старший аналітик Центру макроекономічного моделювання KSE:

- На початку 2021-го очікування були позитивними - у світі розгорталася вакцинація, вже у лютому вакцини мали прийти в Україну. Здавалося, що ситуація з ковід буде швидко вирішена, однак сталося не так позитивно і досі залишається складною.

Порадував рівень цін на світових сировинних ринках. Вони виявилися вищими, ніж передбачалося на початку року. Наприклад, на метали, зернові - основні товари нашого експорту.

Промислове виробництво стало одним із негативів економіки України. Обсяги промислового випуску із середини 2021 року залишаються практично на сталому рівні, якщо дивитися на сезонно скореговані дані. За 11 міс. індекс промислової продукції зріс всього на 1,3%. Це досить небагато, особливо якщо зважати, що базові порівняння робилися на попередній кризовий 2020 рік.

У металургів, для яких ціни буди на світових ринках більш як на половину вищими за минулорічні, відбувалося зростання на 5,5% в річному вимірі за 11 міс. Проте по відношенню до 2019-го, доковідного року, обсяги промислового випуску були майже на 5 % меншими. Тобто навіть незважаючи на такі рекордні ціни, економіка не розвивалась у реальному вимірі, не зростала тими темпами, що передбачалися на початку року. Всі ми очікували на темпи зростання ВВП понад 4%, навіть до 5%, проте на кінець 2021-го вони виявилися на 1 поцентний пункт нижчими.

Локомотив зростання 2021-го - високий врожай. Зібрано рекордний урожай пшениці і загалом зернових. Очікується, що він перевищить рекорд 2019-го, що становив трохи більше 75 млн т. Це стимулюватиме суміжні галузі, приміром, транспортну. Дає валютну виручку завдяки високому експорту. Цьогоріч ціни на зернові залишаться на багаторічних максимумах.

Експерти передбачали, що фактор високого врожаю дозволить сповільнити інфляцію, активізує галузі харчової промисловості і полегшить кризу в тваринництві. Однак цього не відбулося. Тому що високі ціни для експортерів, а експортери у нас не обмежені в можливостях крім як меморандумом (про граничні межі експорту пшениці і кукурудзи з учасниками зернового ринку. - Gazeta.ua). Тому криза в тваринництві зберігається.

Індекс виробництва продукції тваринництва за 11 міс. скоротився на 4,7% порівняно з відповідним періодом минулого року. Харчові галузі починають активізовуватись, але сировина для них залишається доволі дорогою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рекордні врожай і ціни на газ, шалені гроші на "Велике будівництво" – підбиваємо економічні підсумки року

Другий локомотив - "Велике будівництво". Другий рік ця програма робить істотний внесок в економіку. 2021-го темпи не спадають і навіть дещо прискорюються в абсолютних обсягах. Тому завдяки агросектору, "Великому будівництву" і споживчому попиту ми й маємо ріст ВВП близько 3%. Однак висока інфляція через ціни на світових ринках залишається на багаторічних максимумах.

Рекордні ціни на газ також роблять свій внесок. І тому ми мали інфляцію в листопаді 2021-го порівняно з листопадом 2020-го на рівні 10,3%. Очікуємо, що наприкінці 2022 року вона має повернутися ближче до цільового діапазону НБУ в 5%. Але це станеться лише за сценарію, що на світових ринках, зокрема енергетичному, почнеться корекція.

БАНКІВСЬКА СФЕРА

Євген ДУБОГРИЗ, фінансовий аналітик, асоційований експерт Case Україна:

- У банківській сфері 2021-й був рекордним за майже всіма показниками. Рекордні процентні доходи, рекордні комісійні доходи, рекордно низькі відрахування в резерви і, відповідно, - рекордний прибуток. За 11 міс. банківська система отримала 65 млрд грн. Це на 6 млрд більше, ніж за весь найкращий до цього 2019 рік. Тоді чистий прибуток системи був 59 млрд грн.

Відновилися угоди по банках. Вже є не тільки продавці установ, а й покупці. Одна угода вже відбулася - ПУМБ Ріната Ахметова, купив Idea Bank. На підході ще кілька угод по дрібніших банках.

Кредитування пожвавилося. Ми довго очікували на кредитування бізнесу, а не тільки на споживче. Приріст чистих гривневих кредитів бізнесу - близько 40%. З початку коронакризи такого не було. Зростало і споживче кредитування, попри обмеження, що встановив регулятор через те, що ризики цих кредитів досить вагомі.

2021-го ожила іпотека - видали близько 7,5 млрд грн таких кредитів. Це - зростання у кілька разів порівняно з минулими роками.

Банкрутства. Лише один невеликий гравець вилетів з ринку - "Земельний капітал".

Стрестести показали, що банківська система суперприбуткова і більш-менш стійка до кризи. Може працювати не тільки в умовах зростання, але й може опиратися зовнішньому шоку. Хоч деякі банки й не почуватимуться добре, але в цілому система впорається з кризою.

Михайло ДЕМКІВ, експерт з фондових ринків, фінансовий аналітик компанії ICU:

- Інтерес до роздрібного сегменту банківського бізнесу є однією з причин активізації угод в банківській сфері. "Укрпошта" хоче надавати послуги в селах, де їх нема. Kaspi купляючи БТАбанк, хоче створити екосистему, заробляючи на e-commerce, на платежах. ПУМБ купує Idea Bank, що непогано кредитує споживачів і вміє на цьому заробляти. Такий інтерес до угод по банках спостерігався востаннє у "ситих" 2000-х. Тоді іпотечне кредитування мало величезний ефект, але споживачі мало користувалися банками загалом. Зараз бачимо тенденцію до уніфікації банківських послуг. Ми "бавимося" кешбеками від банків, виплата "Вовиної тисячі" збурила інтерес - банківські послуги стають цікавими. Банки багато заробляють на споживчих кредитах. Ще перед 2021 роком частка процентних доходів від фізосіб випередила частку доходів від корпоративного сектору і від сегменту цінних паперів. У грудні 2021-го вперше за 30 років через банківські додатки українці отримали змогу купувати напряму і досить легко акції американських компаній.

2022 рік очевидно пройде під знаком ритейлу. Можливі ризики - перекредитування споживчого сектора, коли люди не зможуть обслуговувати надмірні доступні позики по кредитках. Але регулятор встановлює ваги ризику.

Ставки по кредитах через інфляцію 2022 року підуть угору.

Серед світових тенденцій насторожує те, з яким оптимізмом скуповуються акції Tesla. Адже може виявитися, що вони значно переоцінені.

АГРОСФЕРА

Олег НІВ'ЄВСЬКИЙ, керівник Центру досліджень продовольства та землекористування:

- В агросекторі, особливо в рослинництві, рік склався вдало. За 11 міс. зростання склало 22%. У тваринництві зростання немає. Це пов'язано з тим, що кормова база сильно зросла в ціні і є проблеми з ефективністю виробництва.

Тваринники поділяться 2022-го на два табори. Одні в період підвищення цін на енергоносії і корми проситимуть про підтримку і дешевий газ. Інші шукатимуть вади у власній ефективності.

У структурі експорту "аграрка" становитиме близько 50%. Прибутковість по кукурудзі була близько 700 доларів на гектар - це екстраординарні цифри.

2021 рік став знаковим для земельної реформи хоч і в обрізаному дизайні. Тому поки великих результатів немає, але добре те, що Рубікон перейдено, повернення не буде. Ринок і його учасники накопичують досвід, практику, розуміння прогалин у законодавстві. Сподіваюся, ринок оживе. Поки в обігу знаходиться 0,12% всіх земель сільгосппризначення в Україні. Це дуже мало.

Розвивається кредитування під заставу земель сільгосппризначення. Радує, що у пакеті земельної реформи відбувається земельна децентралізація. Відповідно до неї всі державні землі за межами населених пунктів передаються у комунальну власність громад. Відповідно останні отримали більше ресурсів для розвитку і управління цими ресурсами буде ефективнішим.

БЮДЖЕТ

Дарина МАРЧАК, керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE:

- Перейти до профіцитного бюджету Україна не змогла. План по дефіциту був дуже великий. Граничний показник дефіциту бюджету - 5,5% ВВП. Зараз Мінфін очікує дефіцит близько 3%.

Ситуація з виконанням держбюджету в 2021 році є дуже позитивною. Було постійне перевиконання надходжень. Це давало можливість 5 разів вносити зміни до бюджету. За загальним фондом, який є важливим для фінансування всіх критичних видатків, план по доходах був збільшений на 95 млрд грн за рік. І Мінфін його виконує. Перевиконання здебільшого пішло на будівництво доріг. План по їх фінансуванню складає 135 млрд грн - майже 9% планової видаткової частини бюджету. Це рекорд за останні 10 років.

В Мінфіні все було б добре, якби не одне "але" - недовиконання плану по залученню кредитів. План по зовнішніх запозиченнях майже виконано. По внутрішніх - недостатньо попиту. Мінфін намагався в кінці 2021-го прискорено запозичувати на внутрішньому ринку. Але все одно бракує 140 млрд грн.

Та й самі розпорядники не квапились освоювати бюджетні кошти. На кінець листопада майже 60 бюджетних програм, 10%, отримали нульове фінансування. Органи влади не встигали погодити необхідну документацію, провести тендери. Тому багато ініціатив влади залишились планами. Наприклад, Велика реставрація загальмувала.

ПРИВАТИЗАЦІЯ

Дарина МАРЧАК:

- Мала приватизація, де стартова вартість об'єкту до 200 млн грн, дуже активна. Велика приватизація не запустилась. Результати конкурсу з продажу "Більшовика" оскаржуватимуть в Антимонопольному комітеті.

В 2022 році проблемою стане призначення голови Фонду державного майна. Дмитро Сенниченко написав заяву про відставку, але ще не звільнений. Проте кандидатів на його місце не так уже й багато. Проблематично знайти людину, яка б не просто могла продавати об'єкти, а ще й заводити в Україну крупних іноземних інвесторів, за задумом Банкової.

Ресурсний законопроєкт №5600 зазнав у парламенті значних змін. Його фіскальний ефект знизився вдвічі - з 60 млрд грн до майже 30 млрд, за оцінкою Мінфіну. Але спроба влади переглянути ставки податків та підходи до сплати в різних галузях був мейнстрімом 2021-го. Наступного року, за словами Давида Арахамії, теж плануються податкові зміни.

2022-го ключовий ефект для фіскальної частини будуть мати навіть не реформи, а інфляція і ситуація на зовнішніх ринках. Надходження до бюджету будуть на значному рівні, якщо попит на зовнішніх ринках зберігатиметься чи принаймні не просяде. До корекції на зовнішніх ринках і до моменту, коли інфляцію буде приборкано, надходження будуть достатні.

Дефіцит бюджету у 3,5% планового ВВП 2022 року буде значним полегшенням для Мінфіну, бо запозичень нарешті треба буде залучати менше.

×