О 19.20 на столичному Хрещатику пісні Цоя під гітару виконує Дмитро Кравчук із Білої Церкви. У його футлярі з-під музичного інструменту понад 100 грн. Помітно дві купюри по 20 гривень, п'ять "десяток" і кілька купюр по "5" і "2" грн..
"Приїхав у Київ до друзів, - розказує Дмитро. – Планував провести тут два дні. Але затримався на тиждень. Всі гроші витратив. Тепер додому нема за що повертатися. Друзі порадили вийти на Хрещатик. Уже годину граю, а стільки емоцій не відчував відколи виступав на Дні міста в 11 класі".
За 10 м від нього на скрипці грає 14-річна Олександра. У її футлярі утричі більше грошей. Навколо стоїть зо 10 слухачів. Міні-концерт школярки триває другу годину. За нею наглядає мама, яка сидить на лавці праворуч.
"Люблю грати, коли є для кого, - зізнається дівчинка. – Я сама на себе заробляю. У школу все за свої гроші купую, за басейн і заняття в музичній школі теж сама плачу. Ніколи в батьків грошей не прошу. Все залежить від того, як грати. Не думайте, що мене всі жаліють і дають гроші, бо я дитина. Замало що-небудь грати. Не всім людям подобається класика. Один хлопець підходить і каже: "А слабо тобі пісню "Океану Ельзи" заграти? Не слабо! Якщо умієш грати і маєш гарний слух, то і без нот заграєш усе, що просять. На гітарі це, звичайно, легше зробити".
Зізнається, що за 1 год. на столичному Хрещатику всередньому заробляє 100 грн.
"Зараз вуличних музикантів розвелося багато, але не у всіх є талант, - говорить Вадим Дмитрук із Харкова. У Києві він грає на гітарі в переході до метро Контрактова площа. – Багато хто фальшивить, тому заробітки навіть дуже талановитих музикантів останнім часом серйозно впали. Багато хто, аби вижити, мусить іти грати у кафе, ресторани. Підзаробляємо на весіллях, випускних вечорах і днях народження".
Вадим Дмитрук грає на вулиці вісім років.
"Звичайно, у Києві я заробляю більше, ніж в Харкові. Публіка буває різною. Щодня просять виконати Цоя, Земфіру, хіти "Океану Ельзи". Серед слухачів багато студентів, а вони народ бідний. Дадуть по 10, 20 гривень максимум. У ресторанах виживаємо за рахунок чайових. Є заклади, де за музику відвідувачі платять окрему суму. Її додають у чек разом з замовленою їжею, напоями і навіть чайовими офіціанту. Але в такі важко потрапити. Постійно треба бути у сорочці і брюках, дотримуватися певного дрескоду".
Коментарі
9