29 листопада святкував би свій день народження доброволець "Правого сектору" 42-річний Григорій Семенишин.
Він підірвався 18 січня 2016-го поблизу Донецького аеропорту, коли група вже поверталася із завдання.
"Ми познайомились 14 жовтня 2014-го. "Семен" запропонував поїхати з ним у справі. Прибули, завантажились так, що машина вгрузла у землю, і поїхали назад, - розповідає Олег "Кулібін" Кузько, начальник штабу Добровольчого українського корпусу "Правий сектор". - Дорогою побачили, як на землі валялась броня від танка. "Семен" мовчки зупиняється, бере інструменти і знімає пластид з плит. Неподалік ходять вояки, він не зважає. Стою, дивлюсь і мовчу. "Семен" піднімає очі: "Чого стоїш, грузи давай!" Завантажив все і ми продовжили шлях до бази".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У загиблого командира "Правого сектора" "Семена" залишилися двоє дітей і вагітна дружина
Він був командиром групи, що мала неофіційну назву "Семінарія". Майстер спорту з боротьби. До війни працював далекобійником.
"Із ним спокійно було працювати. Йшли на виходи і нічого не боялися. Завжди перед боєм є хвилювання. "Батя" жартував, підбадьорював нас. Таке в бою витворяв, що неможливо описати. Любив зброю, щось постійно вдосконалював, - говорить "Кубілін". - Завдяки "Семену" у підрозділі з'явилася артилерія - установка ЗУ-23-2. Де роздобув, невідомо. Перемонтували й прикривали нею групу. Відпрацювали таку схему. Випускаємо 2 касети - повний заряд зенітки - і евакуюємося. Мали 2 хвилини. На 2 хвилині 10 секунді прилітала відповідь".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ми майже не стріляли, акуратно мінували. Це заслуга "Сєви"
Григорій Семанишин із родиною мешкав у селі Горохолина Богородчанського району на Івано-Франківщині. З дружиною виховував 2 дітей.
"Ми подружилися на ниві спільного захоплення. Пригадую бій під селищем Спартак. Випустив 6 протитанкових ракетних комплексів по позиціям москалів, - додає Олег Кузько. - Ті ховалися у залізобетонних німецьких дзотах часів Другої світової війни. Він усе розтрощив. 13 ворогів загинули. Почалася паніка. Терористи бігли туди і на місці гинули".
Семенишин похований в Івано-Франківську у Меморіальному Сквері.
"Сашко зателефонував і сказав: "Мамо, сьогодні мене везуть до госпіталю. Я повідомлю тобі, до якого". Ввечері того дня я їхала з роботи і набирала Сашу, але він мовчав. Наступного дня зателефонували. Сказали, що син загинув, – розповідає 54-річна Валентина Яроцька із Старокостянтинова, що на Хмельниччині. Її син 34-річний Олександр, боєць 128 гірсько-штурмової бригади, загинув від автоматної кулі торік 17 листопада.
1 
25817
Коментарі
1