Закон про Донбас не зупинить війну

Ні, він не повинен пришвидшити повернення окупованих територій. Ухвалення закону повинне перешкодити планам Росії "впхати" нам окупований Донбас на їхніх умовах. І через нього тероризувати всю Україну. Він має визнати відповідальність Росії за все, що відбувається в ОРДЛО. Інакше Росія матиме підстави наполягати на тому, що це внутрішній конфлікт, і ми маємо за нього нести відповідальність.

Ні, не виконує. Попри те, що в ньому досить чітко прописані положення про збройну агресію РФ та статус тимчасово окупованих територій ОРДЛО, він не уніфікує позицію України щодо Донбасу та Криму. Стосується лише окремих регіонів Донецької та Луганської областей. Виходить, що ми поділяємо запропонований Кремлем підхід, що в Криму й на Донбасі різні, не пов'язані між собою ситуації. Тобто говоримо лише про Схід, майже забувши про анексований півострів. Це згубно зі стратегічних міркувань. Це рух у заданому Кремлем алгоритмі, який не відповідає інтересам України.

Предметом конфлікту між Росією і Україною є не Схід, а державність України.

У нас не стоїть питання за будь-яку ціну і в будь-якому стані отримати Донбас назад. ОРДЛО — це територія суцільної гуманітарної і техногенної катастрофи. Україна має повернути окуповані території відповідно до своїх інтересів, а не російських умов.

Цей законопроект жодним чином не наближає нас до вирішення ситуації, яку маємо сьогодні з окупованими територіями. Донбас — інструмент у руках Кремля для політичного упокорення України.

В оприлюдненому законопроекті виписано, що Росія повністю відповідає за те, що відбувається на території окупованого Донбасу. Але це лише перший крок у виставлення претензій України до РФ. Однак, підготовка такої претензії та реальне відшкодування збитків— різні речі. Для відшкодування повинен відбутися тривалий процес переслідування Росії міжнародною спільнотою відповідно до міжнародного права. Росія зараз виставляє певні умови, а Україна під тиском Заходу ухвалює правові акти. Це аж ніяк не свідчить про фіаско агресора.

Тим більше, Росія грає зараз як відсторонений суб'єкт, який пропонує варіанти урегулювання внутрішнього конфлікту на території України. Ухвалення цього закону не означає автоматичного відшкодування завданих збитків.

Мене насторожує, що керівник Об'єднаного оперативного штабу встановлюватиме режим перетину лінії розмежування для громадян і товарів. Це може стати фундаментом для маніпулювання режимом блокади тимчасово окупованих територій. Є загроза скасування чи послаблення її. А блокада необхідна в мовах ведення війни.

Ще один недолік цього законопроекту — згадка Мінських домовленостей. Це забаганка або президента України, бо вони - основа його так званого мирного плану, або західних партнерів. Однак, це не має жодного змістового сенсу.

Мінські домовленості не можуть узгоджуватися з ідеєю миротворців, але нікого це не хвилює. Президент заявляв, що ми не домовлятимемося з ДНР і ЛНР. Але з іншого боку, Росія теж не визнає своєї присутності на Донбасі. Тому виникає питання, з ким Україна погоджуватиме впровадження миротворчої місії. У нас дуже багато правових колізій у так званому мирному процесі щодо Донбасу. Але на них ніхто не зважає. Тому не виключаю, що якщо ключові учасники процесу ухвалять політичне рішення про миротворців на Донбасі, їм жодним чином не завадить гібридна легітимація Мінських домовленостей українським законодавством. Цілком можливо, що для України ухвалять якесь унікальне рішення, яке суперечитиме попередній практиці.