Мати воїна АТО Ядвіга Лозинська самостійно їздила до бойовиків ДНР, аби знайти сина.
Виданню "Гордон" розповіла, як терористи поводяться з полоненими та їхніми родичами.
"Я поговорила з усіма хлопцями, яких повернули, розпитувала, з ким їх тримали і де, показувала фотографії Андрія. Я знайшла кількох бійців, які підтвердили, що були з Андрієм у Сніжному. Їх нотаріально завірені покази я надала в Головну військову прокуратуру. А потім сама поїхала на окуповану територію. Мені допомагали моя подруга з Донецька і мій однокурсник з Росії.
Потім їздила в Донецьк, ходила в колишню будівлю СБУ. Мене запевняли, що Андрія у них не було. Вже набагато пізніше я дізналася, що він був там. Мені не захотіли його показувати. Потім їх перевели в колонію №10 в Сніжне і тримали там до грудня 2014 року. Коли почали в Донецьку наводити порядок, всіх, хто був у списках, обміняли, а тих, хто значився зниклим безвісти, віддали луганським бандитам.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Повернулися не всі" - звільнений полонений
Мені говорили, що 2015 року він був на заводі в районі між Брянкою і Свердловськом у Луганській області. Потім їх вивезли в 38-у колонію під Свердловськом. А звідти їх возять на різні будівельні роботи в Курську і Ростовську області. Офіційно це, звичайно ж, ніхто не підтверджує. Ще у вересні 2014 року нам говорили, що в ростовському військовому госпіталі 140 українських поранених. Куди вони поділися? Ті, що вийшли з полону, говорили, частину повернули в Україну, а частину вивезли в Росію. Не виключено, що і їх возять по будівництвах Росії як рабів", - говорить Лозинська.
Доброволець Іван Тиренко майже 2 роки провів у полоні російських бойовиків-найманців ДНР. Розповів, що годували кашею на воді з мишачим послідом.
Коментарі