"Росія перекинула останню резервну дивізію на південь України, щоб зупинити український прорив" - Forbes

Стаття на сайті Forbes

Українські війська минулого тижня перетнули крайню протитанкову траншею в першій лінії російських укріплень, що утворює хвалену лінію Суровікіна, що простягнулася через окупований південь України.

Можливо, українці були з невеликого розвідувального підрозділу. Так само, можливо, вони відступили після того, як потрапили під вогонь російських військ, які стріляли протипіхотними мінами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Китайці декілька разів натякали Путіну закінчувати війну. Побачили слабкість" - полковник

Але українські успіхи на північний захід від села Вербове, у Запорізькій області в середу – ще одне свідчення, що довгоочікуваний південний контрнаступ посилюється через три місяці після початку. Він триває за двома основними напрямками - у Запорізькій та сусідній Донецькій областях.

Українці за останні кілька тижнів звільнили два ключові населені пункти, які поряд – Роботино та Вербове в Запорізькій області, та також Урожайне – російський опорний пункт у долині річки Мокрі Яли, в 100 км на схід.

Російські командири налякані. Настільки, що тиждень тому перекинули 76-ту гвардійську десантно-штурмову дивізію - свій останній великий оперативний резерв зі сходу на південь України. Підрозділи 76-ої прибули до Токмака, за 20 км на південь від Роботино, і одразу почали обстріл українських сил у Роботино.

Але як? 76-а дивізія не просто так опинилася на сході України. Що змінилося, щоб переконати Кремль у можливості безпечної передислокації дивізії, до складу якої входять три фронтові полки з кількома тисячами десантників у кожному, а також танки Т-90 та Т-72?

У Тома Купера, письменника і експерта з російської армії, є теорія. За словами Купера, 76-у дивізію можуть вільно передислокувати зі сходу на південь, бо Кремль останнім часом почувається впевненішим у міцності своїх позицій біля Бахмуту та його околиць.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На концерті у Кобзона: скільки генералів втратила РФ за час війни

Нагадаємо, що водночас, коли українські бригади розпочали контрнаступ на півдні, невеликі українські сили атакували також на сході. Очолювані кількома агресивними армійськими штурмовими бригадами, 3-ою та 5-ою, сили Києва на сході просунулися на кілька кілометрів уздовж ворожих флангів біля Бахмута.

Атаки на сході йшли у зв'язці з атаками на півдні.

"Наступ ЗСУ в районі Бахмута протягом останніх кількох місяців зв'язав дві російські дивізії ВДВ", - написав Купер.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Контрнаступ можна буде оцінити в кінці року" - старший лейтенант Армії оборони Ізраїлю

Коли 96-та і 108-та гвардійські повітряно-десантні дивізії закріпилися на місцях, тільки 76-та могла діяти як "пожежна команда" на сході, швидко рухаючись, щоб заткнути проломи в російських позиціях.

Але потім, кілька тижнів по тому, український наступ біля Бахмута сповільнився. Мабуть, дуже сповільнився. Дані супутників НАСА щодо виявлення пожеж вказують, що гарячі точки навколо Бахмута досягли максимуму приблизно 9 серпня, а потім почали вщухати, що може вказувати на те, що бойові дії в цьому районі значно послабшали.

Після цього 96-а та 108-а дивізії, зважаючи на все, змогли вільно перекидати полики, не ризикуючи Бахмутом. Це зробило 76-ту непотрібною як оперативний резерв на сході й звільнило її для зміцнення російської оборони на півдні.

Східний наступ України опосередковано підтримував її південний наступ через сковування російських резервів. Командири, мабуть, це не розуміли на початку. Але виникає запитання, чому вони, очевидно, сповільнили наступ на сході?

Можливо, штурмові бригади, які очолювали атаку, зупинилися, щоб відпочити, переозброїтися та замінити втрати після місяців важких боїв. Також можливо, що українські збройні сили не мають власних резервів для заміни штурмових бригад на передовій, навіть тимчасово.

Зміна балансу сил уздовж лінії фронту в 1000 км у 19-місячній великій війні Росії проти України акцентує на інтенсивності бойових дій. В обидвох сторін весь час є лише кілька змучених бригад чи полків, які можуть змінити імпульс супроти нетерплячого ворога.

Прямо зараз українські сили мають імпульс на півдні. Але якщо вірити Куперу, російські сили на сході можуть мати достатньо власного імпульсу, щоб змінити розкол між регіонами атаки, не дестабілізуючи при цьому цілі свої сектори.

Переклад Gazeta.ua

×