Публікуємо поіменний список полеглих у червні захисників України. Нам відомо про 16 воїнів, які загинули у боях. Інформація про деяких - неповна.
Наймолодшим із загиблих було - 20, найстаршому - 57. Чотирьох бійців Україна втратила 28 червня - найбільше за добу. 8 червня було найбільше обстрілів - 38.
3, 4, 15 та 22 червня обійшлося без поранень, за даними прес-штабу ООС.
Найбільше бійців постраждали 28 червня - 4 загинули, 2 отримали поранення.
Загалом впродовж місяця отримали поранення 108 захисників України. Окупаційні війська порушували режим тиші 844 рази.
1 червня
Микола "Папай"/"Байкер" МЕТЛІНСЬКИЙ
років: 48
родом: із селища Олександрівка Кіровоградської області, жив у Кропивницькому
залишилися: дружина та 26-річна донька Ярослава
24 травня під час обстрілу неподалік Невельського Ясинуватського району Донецької області накрив своїм тілом доньку-санінструкторку, врятувавши цим її життя. Сам отримав важке уламкове поранення голови. Помер в Обласній клінічній лікарні Дніпра.
Сержант, командир відділення - головний сержант мотопіхотного взводу мотопіхотної роти 17-го батальйону "Кіровоград" 57-ї мотопіхотної бригади. Після служби за демобілізацією у 55-й бригаді, продовжив службу у 57-й разом з донькою.
До війни закінчив Херсонську школу міліції, працював в органах внутрішніх справ в Олександрівському районі. Захоплювався технікою, особливо мотоциклами, належав до байкерського руху.
"Він вважав себе гайдамакою і був гідним нащадком Холодного Яру. Ми прозвали його Папаєм, бо він служив на флоті. Любив рок і мотоцикли". - пише Роман Голуб у Facebook.
"Це була справжня людина з великої букви. Своїм приходом у 17 батальйон він зумів багато чого змінити на краще. У його руках все просто грало: і зброя , і техніка. Він з честю виконав свій обов'язок", – каже заступник командира бригади, полковник Олександр Щербина.
"Сьогодні це горе не однієї родини, а всього народу України, - говорить Владика Голованівський Марк. - На передовій гинуть найкращі, небайдужі люди, які мали б ще дуже багато зробити для своєї Батьківщини, і для своєї родини. Це той випадок, коли батько вдруге дав життя своїй донці. Подумайте лише: останні хвилини життя й про що в них думає батько – захистити дитину. Це тяжкий вибір: віддати життя за свою дитину, чи хоронити її. Жаль, що наш народ живе у такому виборі, й за життя доводиться платити дорогу ціну".
4 червня у Кропивницькому було оголошено Днем скорботи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена усіх воїнів, які загинули у травні 2018 на Донбасі
6 червня
Ігор ФРАНЦУЗАН
років: 41
родом: із села Пенькине Новомиргородського району Кіровоградської області, жив у Смілі на Черкащині
залишилися: батьки, дружина та троє дітей
Підірвався на міні з "розтяжкою" у Ясинуватському районі Донецької області.
Молодший сержант, навідник - командир відділення зенітного артилерійського взводу 37-го батальйону "Запоріжжя" 56-ї бригади. Підписав контракт на службу у квітні 2017-го.
"Мені, як командиру і другу Ігоря, важко усвідомити, що більше ніколи не вдасться його побачити. Його завжди вирізняли за доброту, старанність, прагнення все доводити до кінця, бути першим у всьому. І ось він віддав своє життя за України і тих, хто чекав його вдома. Ігор, пробач мене, що у ту рокову хвилину я не був поруч і не зміг тебе прикрити. Герої не вмирають…", - каже тимчасово виконуючий обов'язки командира зенітного артилерійського взводу Леонід Жалдак.
Поховали воїна на Почесній Алеї Рівнянського кладовища Кропивницького.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена усіх воїнів АТО, які загинули у лютому 2018
6 червня
Степан ЛИТКОВЕЦЬ
років: 21
родом: жив у селі Підопригори Лебединського району Сумської області
залишилися: батьки і дружина
Підірвався на міні з "розтяжкою" у Ясинуватському районі Донецької області.
"Степан отримав поранення, несумісні з життям, під час виконання бойового завдання в зоні ООС (Донецька область), у складі батальйону, на позиції бойового підрозділу", - сказано у повідомленні на сайті РДА.
Стрілець зенітного артилерійського взводу 37-го батальйону "Запоріжжя" 56-ї бригади. Служив за контрактом.
Після переїзду родини до Підопригори навчався в Павленківському НВК. 2017 року закінчив Сумський центр профтехосвіти харчових технологій, торгівлі та ресторанних сервісів. Хотів стати кулінаром.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена усіх воїнів АТО, які загинули у березні 2018
12 червня
Микола "Лютий" ВІЛЬЧИНСЬКИЙ
років: 25
родом: із села Старики Горохівського району Волинської області
залишилися: батьки, дружина та двомісячна донька
Загинув від кулі снайпера на Горлівському напрямку (Донеччина). Саме зайшов на спостережний пост, як ворожа куля влучила у спину.
"Він піднімався сходинками, і був один єдиний вистріл, снайпер працював. Влучив наскрізним у спину, через живіт вийшло і зачепило руку. Надали першу медичну допомогу, наклали джгут. Потім командир роти з медиком через дві хвилини прибігли. Нас прикривали, а ми пораненого до медички, і його вивезли з позицій", – каже побратим "Кірік".
Через сильну внутрішню кровотечу Микола помер у машині швидкої допомоги.
Гранатометник 24-ї бригади ім. короля Данила. Служив за мобілізацією, пізніше – підписав контракт.
"Я його буквально на тому тижні бачив, зустрілися із ним в Горохові. Він був вдома, приїжджав у відпустку, бо хрестив свою донечку. І він мав у неділю їхати. Ми так поговорили, і зараз я згадую його слова. Я йому кажу: ну що ти братку, їдеш? А він каже – їду, йому ще до жовтня лишилося по контракту дослужити. І він як відчував – щось, так каже, не хочу їхати… Просто людина відчувала. Але він їхав, бо знав, це його обов'язок", - товариш Віталій Загоруйко.
До війни 5 років працював слюсарем з експлуатації та ремонту газового устаткування 2-го розряду Берестечківської дільниці Горохівського відділення ПАТ "Волиньгаз". Завжди був активним і відповідальним працівником. Колеги з особливим теплом згадують про сумлінного та енергійного Миколу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена всіх воїнів АТО, загиблих у жовтні 2017
14 червня
Ігор ПЕТРОВ
років: 20
родом: з міста Рубіжне Луганської області
залишилися: батьки та дружина
Внаслідок гарматного артобстрілу поблизу селища Новотошківське Попаснянського району на Луганщині отримав важке поранення, помер у "швидкій" внаслідок внутрішньої кровотечі.
Солдат у 53-й бригаді. Підписав контракт із Збройними силами у 2016-му – одразу після повноліття.
"Він не говорив цих високих слів про патріотизм, про любов до батьківщини. Але він своїм дуже коротким життям показав, що справді - на таких, як він, тримається нехай такий дуже крихкий, але мир на наших територіях", - каже класна керівниця загиблого Валентина Овчаренко.
За даними штабу Операції Об'єднаних сил перед загибеллю хлопець знищив сімох окупантів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена усіх воїнів АТО, які загинули у вересні 2017
14 червня
Сергій ЖУК
років: 49
родом: із села Демки Драбівського району Черкаської області
залишилися: дружина, донька та онука
Загинув під час обстрілу з РПГ та БМП на Донеччині. Ворожий реактивний снаряд "Граду" влучив в окоп, де в той час перебував чоловік.
Солдат 92-ї бригади. Служив за контрактом з березня 2017-го.
"Не любив, коли виходив на пости стріляти, бо йому шкода було інших. Він казав "як я можу стріляти якщо там такі сини стоять, як у мене вдома дочка", - розповідає побратим Олександр.
Присутні на чині похорону згадували Сергія Йосиповича як життєрадісну людину, патріота своєї батьківщини. За словами бойових побратимів, він був досвідченим і навченим військовослужбовцем, ділився досвідом і був взірцем для всіх.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена усіх воїнів АТО, які загинули у серпні 2017
24 червня
Сергій ОСТАПЧУК
років: 48
родом: з Хмельницького
залишилися: батьки та двоє братів
Помер у лікарні Бахмута внаслідок вогнепально-уламкового поранення, отриманого поблизу Луганського на Світлодарській дузі Донецької області.
Сержант, військовослужбовець 72-ї бригади ім. Чорних Запорожців. Служив за контрактом з 2016 року.
Остання ротація була далеко не першою для чоловіка.
"Це було його. Він там виріс, розправив плечі. Він відчував себе набагато краще, бо був потрібен там. Відчуваємо біль, сум і злість", - каже брат загиблого Тарас Остапчук.
Поховали Сергія Остапчука на Алеї слави.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена усіх воїнів АТО, які загинули у липні 2017
25 червня
Руслан БАГЛИК
років: 20
родом: з Тростянця Сумської області
залишилися: батьки
19 червня отримав важке наскрізне поранення голови від кулі снайпера. У Руслана кілька разів зупинялося серце, і щоразу медики запускали його знову. Останнього разу - не вдалось. Він помер в Обласній клінічній лікарні ім. Мечникова в Дніпрі, не приходячи до тями.
"Руслан пішов, не приходячи до тями, поруч був батько. Лікарі боролися до останньої хвилини", - написала Тетяна Губа.
Молодший сержант, військовослужбовець 92-ї бригади.
Про загиблого односельці згадують як про порядного, веселого, доброзичливого хлопця.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Усі воїни АТО, які загинули упродовж червня: імена, історії, фото
26 червня
Артур ФЕДОСЕНКО
років: 47
родом: з Кропивницького
залишилися: дружина та донька
Загинув від кулі снайпера на околиці Мар'їнки Донецької області.
Старший солдат, водій-електрик вузла зв'язку в/ч А1469.
"Сьогодні ми прощaємося зі спрaвжнім героєм, який був нaйкрaщим у всьому і всі свої спрaви доводив до кінця, - сказав після відслуженого за загиблим молебеня Єпископ Кропивницький тa Головaнівський Мaрк. – Сьогодні війнa зaбирaє нaйкрaщих серед нас: синів, батьків. Це люди, які в такий час не могли сидіти домa склaвши руки".
Поховали Артура Федосенка на Алеї почесних воїнських поховань Рівнянського кладовища у Кропивницькому.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена всіх бійців АТО, які загинули у травні 2017
27 червня
Троє військовослужбовців загинули внаслідок ворожого артилерійського обстрілу 122-мм снарядами поблизу Богданівки Волноваського району на Донеччині.
Олександр ХОЛІН
років: 35
родом: з міста Вовчанськ Харківської області
залишилася: дружина
Солдат 93-ї бригади. Ветеран бойових дій на Луганщині (Кримське) і на Донецькому напрямку.
Дмитро ПЕТРУШЕНКО
років: 47
родом: з Дніпропетровської області
залишився: батько
Солдат 93-ї бригади.
Володимир ДЬЯЧЕНКО
років: 50
родом: з Семенівки Томаківського району Дніпропетровської області
залишився: син
Солдат 93-ї бригади.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена всіх бійців АТО, які загинули у квітні 2017
28 червня
Валерій "Поляк" ШИШАК
років: 57
родом: жив у Сєвєродонецьку Луганської області
залишилися: дружина, донька та син
Загинув від кулі снайпера під час бою поблизу селища Південне Донецької області, коли намагався допомогти пораненому Андрію Волосу. Командир взводу у 24-й бригаді ім. короля Данила.
Андрій ВОЛОС
років: 22
родом: із села Омельне Ківерцівського району на Волині
залишилася: мати, вітчим та вагітна дружина - одружилися у травні цьогоріч
Загинув під час бою поблизу селища Південне Донецької області. Військовослужбовець 24-ї бригади ім. короля Данила. Служив за контрактом з 2015 року. 9 разів намагався потрапити добровольцем на війну, подавав документи у батальйон "Світязь", проте йому відмовляли через брак досвіду. Тому підписав контракт.
Владислав "Швед" ГУСЕЙНОВ
років: 35
родом: з Харкова
Загинув в бою, коли разом з побратимами утримував позицію бойової охорони попереду підрозділів бригади поблизу Авдіївки на Донеччині, де бойовики відкривали вогонь з АГС і ВКК. Молодший сержант, військовослужбовець 92-ї бригади.
Геннадій НЄМЦОВ
років: 49
родом: з Черкас
залишилися: дружина, донька та син – учасник АТО з 2014 року
Загинув під час вогневого зіткнення, боронячи підступи до Світлодарська на Донеччині, де противник вів вогонь з гранатометів та великокаліберних кулеметів. Старший сержант, військовослужбовець 72-ї бригади ім. Чорних запорожців. Після мобілізації у липні 2015-го підписав контракт на службу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена усіх бійців, які загинули на Донбасі у березні 2017
Пам'ятаємо: імена всіх воїнів АТО, які загинули у квітні 2018 року на Донбасі.
Коментарі