Понеділок, 18 травня 2020 15:46

Договорняку Єрмака і Козака не судилося збутися - Безсмертний

Договорняку Єрмака і Козака не судилося збутися - Безсмертний
Роман Безсмертний про становище української дипломатії у Мінську. Фото: facebook.com/bezsmertnyi

Президент Володимир Зеленський прагнув відновити інституційну співпрацю в переговорному процесі в Мінську між Кабміном, парламентом і Офісом президента. Бо Верховна Рада досі не була достатньо інформована, що відбувається на переговорах, а це гальмувало запуск реалізації прийнятих рішень. Про це Gazeta.ua сказав політик та дипломат Роман Безсмертний, коментуючи оновлення складу української делегації Тристоронньої контактної групи у Мінську.

Новий склад Зеленський затвердив 5 травня. Керівником делегації залишається Леонід Кучма, його заступником стає віце-прем'єр Олексій Резников, а також в кожну підгрупу додається по одному представнику на рівні не нижче замміністра. Окрім представників виконавчої влади, до складу української делегації увійшли керівники кількох профільних комітетів Верховної Ради. Оновлена делегація під час відеоконференції ТКГ 14 травня виключила можливість закріплення особливого статусу ОРДЛО в Конституції України. Вкотре наголосила, що вибори там мають відбутися за українським законодавством. Росія обурилася, що Україна відмовляється від прямого діалогу з представниками Донецька та Луганська.

Кулеба дуже чітко цитує пріоритети – безпека, гуманітарні питання, соціальна сфера

- До цього участь брали лише фізичні представники, а тепер сформували делегацію. Але в указі президента виконані не всі вимоги законодавства щодо формування делегації. Нема ні положення про цю делегацію, не окреслені їхні завдання і компетенція, - зауважує Роман Безсмертний. Був представником України в Тристоронній групі у 2015-2016 роках та у липні-серпні 2019-го.
- Так розумію, ця зміна мала декілька цілей. Перша - відновити інституційну співпрацю в переговорному процесі з боку України між Кабміном, парламентом і Офісом президента. Бо парламент досі не був інформований, що відбувається на переговорах, а це гальмувало запуск реалізації прийнятих рішень. Наступне - інкорпорувати відповідні відомства. Насамперед Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Також ці усі відомства будуть здійснювати контроль за кроками у Мінську.
Але є низка проблем. Наприклад, чи зможе одночасно голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах виконувати свої функції і перебувати як учасник перемовин в Мінську. Це свідчить про некомпетентність при формуванні делегації. Та й оскільки всі парламентські організації складаються за квотною ознакою, то опозиція може поставити питання, чому нема їхнього представника. Третє - на цей майданчик буде привнесена ідеологія "Слуги народу", без цього ніяк. Дипломатія і зовнішня політика - технологічні речі, які робляться десятиліттями. Завдання політиків у парламенті - формувати завдання і визначати мету. Як її досягати - справа уже дипломатів.

Для Росії ця заміна складу нічого не означає. Стосовно ОБСЄ, офіційних Парижу та Берліну, то важливо, аби ці дії були з ними погоджені. Негативно реагують, коли їх про подібне не інформують.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський повторює помилку попередника. Мінські угоди треба скасовувати

Чи змінилося щось у позиції офіційного Києва в переговорах?
- Зміну найкраще видно у порівнянні риторики міністра закордонних справ Дмитра Кулеби після онлайнпереговорів з колегами в нормандському форматі і заяв Андрія Єрмака через добу. Кулеба дуже чітко цитує пріоритети - безпека, гуманітарні питання, соціальна сфера. Єрмак через добу вийшов в ефір і говорив плутано. Очевидно, між міністром і керівником Офісу є дискусія. Причиною може бути невпорядкованість зовнішніх контактів керівника Офісу, який робить певні дії поза власною компетенцією і законодавством України. Це позначається в тому числі на роботі делегації. Відсутність єдиної позиції дуже шкідлива.

Українська сторона відкинула ідею створення Консультативної ради?
- У мозаїці навколо Консультативної ради добре проглядається непослідовність і нефаховість нинішніх очільників. Вони приймають рішення суб'єктивно, потім їх відміняють, не бачать логіки процесу і самі себе заводять в тупик. Треба мати на увазі те, що це рішення, як і поява делегації тепер - складова чогось більшого. Частина вже зроблена, частина, можливо, провалена. Можливо, Козак і Єрмак мали договірняк, який вже не збудеться і тому відбувається суєта
Консультативна рада - це гачок, який дальше би потягнув не просто суб'єктивізацію ЛДНР у переговорному процесі, а прямі переговори Києва з ними. Виведення Росії у статус нейтральної держави моментально робило переговори двосторонніми. А далі б ішло до надання ОРДЛО спеціального статусу. Це аксіоми. А президент Зеленський і Єрмак не розуміють цієї логіки, тому метушаться. У дипломатії спершу вимотуєш противника, доки йому уже нічого відповісти. А українська сторона зробила паузу. Росія тепер нагадує, а нашим відповідати нічого. Може ще й тому сформували делегацію.

Що змінить в переговорах заява Гризлова про те, що "Представники Києва активно намагаються "видавлювати" представників ДНР і ЛНР із робочих груп і Контактної групи"?
- Заява Росії - складова інформаційної війни. З українського боку немає виробленої стратегії, тактики і тому такі речі бомбардують процес. Кілька таких заяв в переговорному процесі - і можна не витримати, а ще гірше - поступитися. Але в цій ситуації є можливість правильно реагувати. Для цього треба мати досвід і розуміння як реагувати і чи реагувати взагалі. Для України вкрай важливо - продумати стратегію.
Тристоронню контактну групу я завжди вважав тактичним інструментом. Він може давати паузу у тактичних виграшах, але не може стати ключовим інструментом перемоги. Перемога у війні досягається армією. А дипломатія, оборонно-промисловий комплекс, фінансові установи виконують свої допоміжні функції. Верховний головнокомандувач поки не готовий прийняти ці аксіоми.

Росія гне свою лінію, а українська сторона суєтиться

Україна запропонувала в ТКГ перевірити своє майно на окупованій частині Донбасу і повернути оподаткування та системи розрахунків у межі українського правового поля. Це вдала ідея?
- Це контрхід. Використовується з самого початку переговорного процесу. Коли представники Москви запропонували відновити економічну співпрацю з окупованими територіями, то Україна поставила питання ревізії, повернення гласності фізичним і юридичним особам, сплати податків і єдиної фінансової системи. На цьому все зупинилося, бо у Росії явний обвал господарки на окупованій території. Але весь час вкидає економічні вимоги. Прагне банкрутування України. Пригадаймо, як нагадували Україні про зобов'язання щодо виплати пенсій. Україна так само використовує як серйозний тактичний аргумент перевірку майна, бо це в Росії слабке місце.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Зеленського прокоментували російські "ігри за спиною" в Берліні

Заступник керівника адміністрації президента РФ Дмитро Козак їздив до Берліну консультуватися про конфлікт в Україні. Про що могли говорити?
- Не варто переоцінювати цей візит Козака. Бо це перший візит в його статусі. Найбільш вірогідно, був ознайомчим. Він заявив після візиту те, що мав заявити, що Україна не виконує свої зобов'язання.
В той час дуже турбує, коли Росія гне свою лінію, а українська сторона суєтиться. Не говорять про план, лінію поведінки. Не озвучують чітко, що вирішення політичних питань без безпекових неможливе.

Як зараз можна охарактеризувати події на Донбасі, на якому етапі триває протистояння?
- Це позиційна війна. Не використовую термін "гібридна", бо допоки люди вмирають на фронті і в тилу - це у прямому значенні війна. Усе зависло в константі. До приходу Зеленського Україна володіла тактичною ініціативою. Домінувала на лінії фронту. Але верховний головнокомандувач зупинив цей процес. І на сьогодні виникла проблема з кількістю особового складу, озброєнням військових частин, є втрата ініціативи на лінії фронту. Це дозволило противнику перейти в позиційне протистояння. Стагнація впливає й на переговори бо усі процеси взаємопов'язані. Пам'ятаєте фразу: "Мені ніколи займатися стратегією"? Поки нема стратегії - не розробиш тактику. А коли нема тактики, то все зводиться лише до людського фактора. А це вищий ризик помилок.

Україна відзначила важливість виконання домовленостей лідерів "нормандської четвірки", досягнутих під час саміту в Парижі. Також ішлося про необхідність виконання безпеки вимог, зокрема щодо дотримання встановленого режиму тиші. Наполягла на безумовному і безперешкодному доступі спостерігачів на всій території країни в межах міжнародно визнаних кордонів. У гуманітарній групі продовжено роботу з формування списків для наступного етапу взаємного звільнення утримуваних осіб та списків зниклих безвісти. Українська сторона наполягла на взаємному звільненні утримуваних осіб у форматі "всіх на всіх". Крім того, на забезпеченні доступу до утримуваних осіб на тимчасово окупованих територіях України.

Зараз ви читаєте новину «Договорняку Єрмака і Козака не судилося збутися - Безсмертний». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 7965
Голосування Чи можливий мир на Донбасі за "формулою Штайнмаєра" (вибори+відведення військ+амністія бойовиків+особливий статус Донбасу)?
  • Так, пора закінчувати війну будь-якими способами
  • Ні, мир буде тільки після перемоги
  • Потрібно далі проводити переговори та залучити до них США
  • Війна в Україні закінчиться тільки після повернення Криму
  • Ваш варіант (у коментарях)
Переглянути
Погода