Українська діаспора у Китаї почала об'єднуватися на тлі подій в Україні. Раніше українці "розчинялися" у російськомовному співтоваристві поряд із росіянами, казахами, узбеками, білорусами та грузинами. Їх прирівнювали до усіх національностей колишнього Радянського Союзу.
Про це розповідає український емігрант Олександр Каменських, який переїхав з Одеси до Китаю 13 років тому. Зараз він бізнесмен, фотограф та лідер місцевої української діаспори, передає farwater.
"Коли вперше потрапив у Гуанчжоу, російськомовних громадян в ньому проживало кілька десятків. Можна було тижнями ходити вулицями і не зустрічати співрозмовників. Все це в комплексі з іншою культурою, людьми з іншою ментальністю, які часто не розуміють тебе або удають це. Було важко. Ми навіть своєрідний тренінг організували. За сніданком з товаришем переглядали комедійні передачі, щоб налаштуватися на позитив. Так під "хиханьки та хахоньки" працювали до пізнього вечора. Китай налаштовує на цілодобову роботу", - розповідає чоловік.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Після роботи ходять у басейн" - киянка про життя в Ісландії
Китайці дуже працелюбні і постійно чимось зайняті. Мають ненормований графік. Така працьовитість пояснюється високою конкуренцією за рівень життя.
"Спочатку мене це тішило. Буває, повертаєшся з пізнього відвантаження товару о третій-четвертій години ночі, проходиш повз перукарню, а там одна або дві китаянки красу наводять, зачіски роблять. Хто потрапляє в Китай також починає вливатися у такий ненормований графік. За відчуттями рік китайської життя дорівнює двом-трьом українським".
В місті Гуанчжоу, де живе чоловік, української діаспори не було.
"Так і було б, якби не агресивна політика Кремля щодо України, - каже Олександр.- Це був поштовх. Більшість українських громад у різних містах Китаю виникли в постмайданний період саме як наслідок цього. Громади стали майданчиком об'єднання співвітчизників і однодумців, інформаційним опором і провідником української культури і української точки зору. Рік тому я 30 днів подорожував Китаєм, зустрічався з українцями, з громадами в містах, всюди знаходив підтримку. Хоча три роки тому уявити і втілити це було неможливо".
За словами Олександра, Гуанчжоу - найіндустріальніший центр у межах південної частини країни. За значущістю поступається лише Пекіну і Шанхаю. Датою його заснування вважають 862 рік до н. е. Вулиці ультрасучасного центру торгівлі і промисловості просякнуті місцевим колоритом. У минулі часи порт Гуанчжоу був відправною точкою Шовкового шляху, який простягався до Олександрії.
4 
1
Коментарі