Киянка Катя Коваленко 5 років тому переїхала у США разом із родиною. Чекала на це 15 років.
"Моя бабуся і тітка переїхали туди, коли я тільки народилася, бабуся подала документи на возз'єднання сім'ї, і з того часу ми постійно готувалися до переїзду, а мене змалечку віддавали на курси англійської з американськими носіями мови. Але моменту переїзду ми чекали 15 років. Процес сильно затягнувся через те, що в той час, коли бабуся подала документи, мамі вже було більше 21 року, вона мала чоловіка і дитину", - каже дівчина, передає inspired.com.ua.
Як тільки повністю Катя змирилася з тим, що житиме в Україні, мама подзвонила мені і сказала, що нас покликали на інтерв'ю.
Ми взяли квитки до Нью-Йорка, купили 8 найдешевших валіз на 4 людей – я, мама, тато і сестра – і просто взяли з собою найнеобхідніші речі. У нас був літак рано вранці, треба було виїжджати о 3:00 ночі.
Житло
Одразу після приїзду в Нью-Йорк ми зупинилися в родичів, які допомогли нам з пошуком житла, і вже через 4 дні ми зняли свою квартиру. Коли ми вперше прийшли подивитися на неї, там сиділи три маляри і фарбували стіни. У помешканні нічого не було, просто смерділо фарбою. Стало трохи страшно, бо в нас не було ні ліжка, ні столу. В американських квартирах всюди є кухня і холодильник, але все інше доводиться купувати.
Тут всі дуже просто ставляться до речей. Усі ці ліжка, дивани, столи та стільчики – це просто сміття. Люди переїжджають з квартири на квартиру і не беруть речі собою – викидають або просто залишають на вулиці для менш забезпечених людей. Ніхто за собою не возить старе трюмо по 20 років, як це відбувається в Україні. У Нью-Йорку речі не цінуються так сильно, бо все можна купити, а люди простіші на підйом.
Оренда двокімнатної квартири середнього класу в Брукліні коштує приблизно $2500, на Манхеттені – до $4000. Люди, які працюють тут на мінімалці, вимушені жити з сусідами, і це нормальна практика, всі молоді люди так роблять.
"Помічаю, що тут люди витрачають на їжу та одяг не так багато грошей, як в Україні. Тут це доступно, а найбільша частка зарплатні йде на оренду квартири. Тому в моїх планах – купити власне житло, як тільки закінчу університет і розрахуюся з боргами за навчання. А подорожувати тут можна досить дешево. Мені вдається відкладати гроші на подорожі та власні цілі і жити, не обмежуючи себе", - додає дівчина.
Її шукали вже на місці. Мама працювала у Києві перукаркою та медсестрою, тому в Нью-Йорку вона одразу влаштувалася в перукарню. Спочатку працювала в російськомовному районі, а тепер – у салоні на Манхеттені. Також вона проходить курси медсестри, але тут це дуже дорого і складно. Тато був інженером у компанії, яка працює з кондиціонерами. У нього була можливість піти в аналогічну компанію, але він захотів зайнятися чимось новим, перепробував багато різних посад, а зараз працює водієм Uber, бо йому подобається бути собі боссом.
"Я збиралася вчитися в коледжі, тому шукала роботу на півставки. Спочатку місяць не могла знайти роботу, надіслала близько 50 резюме в такі магазини як Sephora, Victoria's Secret чи Nike, але мене нікуди не брали. Бабуся вже почала радити мені влаштуватися касиркою в супермаркеті, але я рада, що не погодилася на це", - каже Катя.
Перше інтерв'ю було в Sephora. Я вільно розмовляла англійською, але на співбесіді перехвилювалася і просто заїкалася. Мене туди не взяли, але я рада, що отримала цей досвід. Наступне інтерв'ю у мене було в Zara. Воно проходило в білому офісі з видом на Манхеттен, і я почувала себе на мільйон доларів. Там я змогла показати себе, і мене взяли працювати в магазин Massimo Dutti. Я дуже щаслива, що моя перша робота в Нью-Йорку була там тому, що там я кожен день знайомилася з великою кількістю людей. На Манхеттені зовсім інший вайб – там збираються люди з різних країн, з різними бекграундами, всі дуже цілеспрямовані та цікаві. Коли працюєш у сфері, де люди вмотивовані розвиватися, можеш отримати багато корисних знайомств. До того ж, там я познайомилася і з однією зі своїх найкращих подруг в Америці.
Через те, що в Нью-Йорку дуже дороге житло, потрібно багато працювати. Тут всі дуже цілеспрямовані, і для того, щоб виділитися з такої кількості людей, потрібно прикладати чимало зусиль. Тому всі тут працюють важко і багато – по 50-60 годин на тиждень – і це вважається нормою. А на дорогу до роботи і назад можна витратити 4 години.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як стати акторкою в Нью-Йорку - українка поділилася своєю історією
Американці простіше ставляться до речей. Якщо в орендованій квартирі зламалась пральна машина чи мікрохвильова піч, власники просто купують нові. До квартирантів не буде жодних претензій. У коридорах багатоквартирних будинків можна побачити коробки з різними посилками, що залишають кур'єри. І ніхто не забере чужу річ.
3 
1
Коментарі