Українські комікси та мангу представили на головному фестивалі попкультури

7

Фото: Дмитро Анохін

Третій фестиваль популярної культури Comic Con Ukraine відбувся на столичному артзаводі "Платформа" 4-5 вересня. Провели зустрічі із закордонними зірками, виступи музичних гуртів, танцюристів і косплеєрів, турніри з настільних та відеоігор, виставки.

В окремій зоні заходу розповідали про новинки коміксів від українських видавництв. Згадуємо найцікавіші презентації неділі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найбільший фестиваль попкультури пройшов в Україні: що презентували

Видавництво Vovkulaka представляє новинки від українських авторів. Серед анонсів - мальопис "Шкереберть" сценариста Дениса Волченкова та художника Юрія Швецова.

"То був 2019 рік, - каже Денис Волченков. - Я жив у рідному провінційному місті. Життя там було більш-менш жахливим. Повна відсутність перспектив, нудьга та відчай. Переносити це було все складніше. Одного дня я зрозумів, що треба щось міняти. Тоді вирішив стати найгеніальнішим автором коміксів в Україні. Та потенційно в усьому світі теж, чому б ні? Звісно, це був складний задум, але я працював, не покладаючи рук. Вклав усю душу в першу роботу. Але то була катастрофа. Малюнки вийшли жахливі. Виглядали як дитяча мазня. Усе було марно.

Тоді я згадав про свого друга Юрія, з яким ми багато розмовляли про комікси та інші гіковські штуки. Мені пощастило, тому що він крутий художник. Так ми уклали наш творчий союз та вирішили зробити найкращий комікс у світі. Тепер удвох. Я повністю зосередився на сценарії, а Юрій малював. Так ми створили "Шкереберть".

Це історія дорослішання в дусі фентезі та магічного реалізму. Головний герой — щупальце на ім'я Щуп. Він від'єднався від матері та вчиться адаптуватися до життя у жорстокому світі, де працюють дивні правила та живуть дивні істоти.

У творі розглядаємо проблеми ескапізму, дружби й тоталітарних держав. Там є літаки, динамічні погоні, жорстокі бійки, культи, паралельні світи, чаклунство та драма. А також неймовірно глибокий сюжет. Настільки заплутаний, що навіть я сам не дуже розумію, що там взагалі коїться".

Директор Vovkulaka Ярослав Мішенов ділиться деталями щодо ліцензій на іноземні комікси. Зокрема, розповідає про українські видання творів британського письменника Алана Мура.

"Готуємо до публікації переклади, що стануть гарним доповненням до вашої колекції творів великого і жахливого бороданя з Нортгемптона, - каже Мішенов. - Перекладачка Олена Лісевич працює над "Із пекла". Сподіваюся, цього року піде на редактуру й наступного побачить світ. Коміксу вже понад 20 років. Виходив у США протягом 1989-1998-го.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зірка "Гаррі Поттера" та "Гри престолів" в Україні замовляла борщ і хріновуху: відвертості акторки на Comic Con Ukraine

Ми видаємо останню кольорову версію. Повернувшись до твору, художник Едді Кемпбелл не просто розфарбував, а перемалював. Працював понад рік. Змінив багато елементів. Один із головних слоганів, під яким оновлене видання рекламувалося в Америці – "Кров тепер червона". Уперше побачимо, як насправді виглядають жахіття, що робив Джек Різник.

Це не детектив, а велика експозиція вікторіанської Британії. Зображує соціально-політичний устрій країни, історичних постатей, жертв серійного вбивці та вплив тих страшних подій на все суспільство.

Також вийдуть комікси "Неономікон", а згодом "Провіденс", натхнені творчістю Говарда Лавкрафта. Обидва в перекладі Остапа Українця. Уявіть, якби Лавкрафт жив у світі, де події та персонажі його оповідань існують в реальності. Одним із героїв є сам письменник. Фактично це препарований, анатомований Лавкрафт, синтезований наново із залученням сучасного впливу попкультури й тотального його переосмислення. Непрості твори, як і всі роботи Мура загалом, потребують від читача підготовки".

Видавець Олег Ягольник представляє перший журнал української манги Miu Manga. Передає кілька примірників аудиторії для ознайомлення.

"Це збірка від п'яти до семи робіт від різних авторів. По одній главі від кожного на журнал. У наступному випуску історії продовжуються. Нам вже чотири роки. За цей час випустили сім випусків. Співпрацювали з понад 20 авторами. Побачили, що людям цікавий такий продукт.

Основна мета – робити український контент у японському стилі, поширювати їхній підхід до малювання на наші реалії. А потім еволюціонувати у вітчизняне аніме.

Журнал - це платформа для художників, які пробують себе, намагаються розкритися й дивляться, як реагують читачі. Якщо їхня робота популярна, намагатимемося випускати окремі персональні томи.

Щороку відвідуємо фестивалі попкультури. Цього разу привезли дві новинки. Свіжий сьомий номер, а також окрему мангу – перший том має назву "Енциклопедія монстрів". Це повноцінне видання від одного з наших авторів.

Цікава історія про те, як ми реєструвалися як видавництво. У Міністерстві юстиції нам відмовили. Як з'ясувалося, слова "манга" не існує в українській мові. Тому її потрібно реєструвати як торгову марку. Не раз їздив у міністерство та спілкувався з ними, але тільки через торгову марку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Нова українська культура народилася" - Гундорова

Почали також розширювати наше ком'юніті для художників. Запустили конкурс під назвою "Український герой". Деякі найкращі роботи привезли на фестиваль. Григорій Сковорода та Леся Українка в японському стилі, персонажі аніме "Атака титанів", намальовані як козаки. Загалом було 50 робіт – вражені такою кількістю. Тому вирішили започаткувати традицію проводити такі конкурси, пов'язані з Україною. Наступна тема - "Лавсторі українських діячів або літературних героїв". Очікуємо ще більше робіт.

Наш журнал унікальний – подібного контенту в Україні немає. Манзі не приділяють великої уваги. Ми єдині, хто займається такою справою на всьому пострадянському просторі. Сподіваюся, за кілька років станемо масштабнішими і йтимемо до анімації. Поки що це як хобі. Робота художників – це великий труд. Але в нас люди працюють за ідею, не гоняться за грошима.

Ще один пункт - зробити на основі видавництва онлайн-платформу, де вітчизняні художники викладатимуть свою мангу. Зараз публікують на російському ресурсі. Це сумно, тому що українськомовні роботи там не популяризують і не читають. Але для реалізації потрібно фінансування. Поки що не маємо".

Триває презентація манги "Чупакабра Олекси Довбуша".

"За сюжетом, 18-річна Дзвінка вивчає фольклор у столичному університеті. Їде до бабусі в карпатське село. Пробуджує з потойбіччя дух опришка Олекси Довбуша. За допомогою химерної істоти Чупакабри той прагне вкрасти серце дівчини. Питання - хто переможе? Він, вона чи любов?" - каже автор Артем Зелений.

"Натхненням був сам твір. Мені подобається таке сплетіння українських традицій, культури та фантастики, навіть езотерики. Якраз у цей час була на дачі, де багато природи. Це додатково надихало. У мене було буквально п'ять днів, щоб створити близько 70 сюжетів твору. Пішло успішно. Продовжуватимемо працювати над проєктом. Також почала колекцію текстилю. Уже є наволочка з нашими сюжетами. У планах створення кімоно з елементами твору", - говорить художниця Леся Біленко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вдягнула все лучшеє сразу. І косметики не пожаліла": як у Мухівцях дивилися сучасне українське кіно

"Чому саме манга, а не комікс? Тому що манга робить великий акцент на історії, яка в нас цікава й містична. Намагаємося писати гуцульським говором. Тобто робимо максимально автентичний твір. Публікуємо українською та японською. Співпрацюємо з посольством Японії, беремо участь у міжнародній премії International Manga Awards, шукаємо різні конкурси", - додає продюсерка проєкту Аліна Кудіна.

"Що у вашій історії переважає – гумор, секс чи містика?" – запитує ведучий комікс-сцени Олекса Мельник.

"Це як класний коктейль, ідеальна "Кривава Мері". Там є все – небагато гумору, трохи сексу і чимало містики", - відповідає Артем Зелений.

×